Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2026 р. № 5367/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує укладати договори управління корпоративними правами, відповідно до яких Товариство виступатиме управителем корпоративних прав, переданих йому в управління. У межах таких договорів Товариство здійснюватиме управління корпоративними правами, зокрема реалізовуватиме повноваження учасника господарського товариства, братиме участь у загальних зборах учасників, голосуватиме з питань порядку денного та здійснюватиме інші повноваження, передбачені відповідними договорами. При цьому Товариство не здійснюватиме у межах таких договорів постачання товарів / послуг третім особам, не здійснюватиме продажу товарів / послуг за рахунок майна установника управління та не здійснюватиме інших операцій з постачання товарів / послуг, крім отримання передбаченої договором винагороди за управління корпоративними правами.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає у Товариства обов’язок реєструватися окремим платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) як управитель майна відповідно до підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділ V Кодексу щодо діяльності за кожним договором управління корпоративними правами, якщо у межах такого договору управитель здійснює лише організаційні та корпоративні повноваження учасника господарського товариства; управитель не здійснює постачання товарів або послуг третім особам у межах договору; управитель не здійснює операцій з відчуження або іншого розпорядження корпоративними правами; дивіденди та інші належні учаснику кошти сплачуються безпосередньо установнику управління; через управителя не здійснюється рух коштів або іншого майна, пов’язаного з діяльністю господарських товариств?

        2. Чи є саме укладення договору управління корпоративними правами відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) достатньою підставою для окремої реєстрації Товариства платником ПДВ як управителя майна, незалежно від відсутності в межах такого договору господарських операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до статті 185 розділу V Кодексу?

3. Чи підлягає договір управління корпоративними правами за наведених у цьому запиті обставин взяттю на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 64.6 статті 64 розділу І Кодексу  та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011
   № 1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за
   № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588),  якщо діяльність за таким договором не передбачає здійснення операцій з постачання товарів або послуг та відсутні підстави для окремої реєстрації управителя платником ПДВ?
4. У разі якщо Товариство уже зареєстроване платником ПДВ у межах власної господарської діяльності, чи підлягає операція з надання послуг з управління корпоративними правами установнику управління оподаткуванню ПДВ у загальному порядку в межах власної ПДВ-реєстрації Товариства, без окремої реєстрації управителя платником ПДВ за договором управління?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні положення щодо договорів управління майном визначені главою 70 ЦКУ.

Правові відносини, що виникають за договором управління майном у цивільному законодавстві, встановлюються статтями 1029 – 1045 ЦКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.

Пунктом 64.6 статті 64 розділу ІІ Кодексу встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати  договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені Кодексом.

Договори управління майном, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за таким  договорами, визначені Кодексом, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Процедура  взяття на облік в контролюючих органах договорів управління майном та реєстрації їх платниками ПДВ визначена Положенням № 1130 та Порядком № 1588.

Пунктом 3.6 розділу ІІІ Порядку № 1588 визначено, що підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідних документів.

Кодексом для договорів управління майном встановлені особливості оподаткування ПДВ.

Відповідно до підпункту 5 пункту 181.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання декількох договорів управління майном реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (підпункт 3 пункту 1.6 розділу І Положення № 1130).

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V Кодексу, зокрема, визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно з пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Згідно із розділами V та ХХ Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів / послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Операції, які не є об’єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, при досягненні якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 2

Обов’язок Товариства зареєструватися платником ПДВ як управителя майна виникатиме коли загальна сума обсягу оподатковуваних операцій нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищить 1000000 гривень  (без урахування ПДВ) в межах конкретного договору управління майном.

Щодо питання 3

В контролюючих органах обліковуються лише ті договори управління майном, за якими здійснюються операції з постачання товарів / послуг, які пов’язані з використанням майна, отриманим в управління за договорами управління майном, і які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Кодексу, та стосовно яких подані заяви для взяття на облік в органах ДПС і для реєстрації платником ПДВ.

Щодо питання 4

Операція з надання послуги з управління корпоративними правами за плату є операцією з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ, а отримувана винагорода включається до бази оподаткування ПДВ.

При цьому обов’язок щодо оподаткування такої операції та визначення податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією виникає у платника, який на підставі відповідного договору, предметом якого є надання такої послуги, фактично здійснює операцію з постачання такої послуги.

Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).