Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень ДП «» (далі – ДП) щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операції з реорганізації шляхом перетворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ДП є платником податку на прибуток підприємств.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від «» № «» «Про реорганізацію державного підприємства «» шляхом перетворення», розпочато процедуру реорганізації ДП шляхом його перетворення у державне некомерційне товариство «» (далі – ДНТ), 100 відсотків статутного капіталу якого належатимуть державі.
Відповідно до вимог законодавства, після завершення процедури державної реєстрації, ДНТ стане правонаступником усіх прав та обов’язків ДП.
Формування передавального акту планується на 31.01.2027. Вважаючи на процедуру підготовки передавального акту та його затвердження, реєстраційні дії – дата реєстрації перетворення буде, орієнтовно, в середині лютого 2027, тобто не припадає на звітні періоди/дату.
Після перетворення буде дотримано вимоги включення ДНТ до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та набуття статусу неплатника податку на прибуток.
ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Якої процедури (на яку дату, за якою формою, яку фінансову звітність додавати і т.д.) повинно дотриматись ДП при звітуванні з податку на прибуток при перетворенні в ДНТ?
2. Якої процедури (на яку дату, за якою формою, яку фінансову звітність додавати і т.д.) повинно дотриматись ДП при звітуванні з частини чистого прибутку при перетворенні в ДНТ?
3. Чи є особливості сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при перетворенні?
4. Чи є особливості сплати податкового зобов’язання з частини чистого прибутку при перетворенні?
Щодо питань 1,3
Відповідно до частини першої ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 ЦКУ.
Згідно зі ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Отже, реорганізація шляхом перетворення передбачає припинення однієї юридичної особи та створення нової.
Наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).
Платник податку на прибуток підприємств, який прийняв рішення про реорганізацію шляхом перетворення подає останню Декларацію до припинення своєї діяльності.
Тобто, останній звітний період для ДП буде становити з 01.01.2027 до дати припинення.
У полі 10 «Особливі відмітки» Декларації платник податку, який подає останню Декларацію, проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».
Для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році встановлюється річний податковий (звітний) період (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Кодексу).
Перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).
Строки подання Декларації, для платників, які використовують базовий звітний період квартал або рік, встановлені п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу);
календарному року для платників податку на прибуток, для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Отже, платник податків, який створений внаслідок перетворення (ДНТ) вважатиметься новоствореним платником податку на прибуток підприємств та подає вперше річну податкову декларацію з податку на прибуток за звітний 2027 рік, який починається з дати створення і закінчується 31.12.2027 та враховує в Декларації показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначених відповідно до правил бухгалтерського обліку за весь цей період без показників ДП.
Як встановлено п. 46.2 ст. 46 Кодексу, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатками до Декларації та її невід’ємною частиною.
При цьому, абзацом першим п. 46.2 ст. 46 Кодексу визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Отже, ДП разом з Декларацією за останній звітний період - подає фінансову звітність, складену в установленому порядку.
ДНТ разом з Декларацією за перший звітний період подає фінансову звітність, складену в установленому порядку.
Щодо порядку складання фінансової звітності у процесі реорганізації доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Щодо питань 2, 4
Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185-V).
Частиною першою ст. 111 Закону № 185-V, зокрема, встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої ст. 111 Закону № 185-V державні унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені Законом № 185-V, подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом.
Згідно положень абзацу п’ятого п. 46.2 ст. 46 Кодексу для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Положеннями абзацу другого п. 49.19 ст. 49 Кодексу, зокрема, встановлено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
Зокрема, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід’ємною частиною (абзац третій
п. 46.2 ст. 46 Кодексу).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV).
Частиною першою ст. 8 Закону № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 996-XIV звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
При цьому звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 Закону № 996-XIV).
Отже, державне підприємство, яке до моменту перетворення в державне некомерційне товариство є платником частини чистого прибутку (доходу), повинно подавати до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (складений наростаючим підсумком) щокварталу у порядку, передбаченому абзацом другим п. 49.19 ст. 49 Кодексу.
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2023 року № 366, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1226/40282, зі змінами (далі – Розрахунок).
ДП до моменту перетворення подає щокварталу Розрахунок за ідентифікатором форми J0108210.
Згідно з п. 46.3 ст. 46 Кодексу, якщо згідно з правилами, визначеними Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Якщо дата ліквідації припадає на початок або середину такого звітного (податкового) кварталу (року), платник може подати останню (ліквідаційну) податкову декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 Кодексу. Додатком до такої податкової декларації та її невід’ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації), у тому числі ліквідаційний баланс.
Отже, якщо державна реєстрація припинення державного підприємства відбувається всередині податкового (звітного) року (наприклад у лютому місяці), такий платник частини чистого прибутку (доходу) у заголовній частині формі Розрахунку J0108210, зокрема, зазначає:
у рядку 2 – базовий звітний період «квартал»;
у рядку 3 – останній звітний податковий період на який припадає дата припинення державного підприємства, тобто, проставляється відмітка «І квартал»;
у рядку 9 «Відмітка платника, на якого поширюється ст. 111 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»» – дві відмітки: «Інші» та «Платник, що подає Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата його ліквідації». За наявності двох таких відміток Розрахунок буде прирівняний до Розрахунку за річний звітний (податковий) період.
У відповідних рядках основної частини форми Розрахунку J0108210 відображаються показники, розраховані наростаючим підсумком з початку звітного (податкового) року до державної реєстрації припинення, тобто у разі, наприклад, реєстрації припинення державного підприємства у лютому місяці – відображаються показники за перший квартал звітного (податкового) року (до дати припинення) із поданням фінансової звітності за такий звітний період.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Враховуючи зазначене, у разі подання податкової звітності за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата перетворення платника, сплата задекларованого податкового зобов’язання має бути здійснена не пізніше дати подання такої звітності.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |