Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5405/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиого податку третьої групи, надає ІТ-послуги за основним КВЕД 62.01 виключно через мережу Інтернет та не має окремого офісу.

Податковою адресою (місцем реєстрації) платника є квартира, власником якої він не є. Власником квартири є родичка, а платник проживає та зареєстрований там як член сім’ї на безоплатній основі. Договір оренди чи найму відсутній. Власник не використовує квартиру для підприємницької діяльності та не отримує дохід від оренди. Платнику необхідно подати форму № 20-ОПП, зазначивши дану адресу як місце здійснення діяльності.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде скасована пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (згідно з п.п. 266.4.1 та п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Кодексу) для власника вищезазначеної квартири, якщо фізичною особою – підприємцем буде надано форму № 20-ОПП із зазначенням такої квартири як об’єкт оподаткування?

2. Який код ознаки необхідно вказати фізичній особі – підприємцю у графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» форми № 20-ОПП у даній ситуації, враховуючи, що платник не є власником, не орендує приміщення і проживає там безоплатно як член сім’ї?

Щодо першого питання

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені п. 266.4 ст. 266 Кодексу.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 квадратних метрів (п.п. «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Водночас згідно з п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Кодексу пільги з податку, передбачені п.п. 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:

об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу;

об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Крім того, слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Враховуючи зазначене, у разі якщо фізичною особою – власником нерухомого майна (квартири) не використовується майно з метою одержання доходів (здається в оренду, лізинг, позичку, використовується у підприємницькій діяльності), то така фізична особа може скористатися пільгою, визначеною п.п. 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст.266 Кодексу.

При цьому зазначений власник майна має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо права на користування пільгою із сплати податку.

Щодо другого питання

Згідно з п. 45.1 ст. 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Кодексу взяття на облік фізичних осіб -підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

З метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку заява № 20-ОПП, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Заява № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Пам’ятка).

У разі, якщо місце проживання (місце реєстрації) фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться його підприємницька діяльність, або воно пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації заяву № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.

Керуючись рекомендованим довідником типів об’єктів оподаткування, у графі 3 розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків³» заяви № 20-ОПП може зазначатись тип об’єкта оподаткування «(…) котедж», «(…) офіс», «(…) квартира», «(…) житловий будинок» тощо, який обирається заявником самостійно з огляду на те, який тип об’єкта оподаткування із довідника найбільше наближений за своїм функціональним призначенням до фактичного.

Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, орендується, здається в оренду тощо), вид права на об’єкт (право власності, користування, постійного користування, господарського відання тощо) проставляються із дотриманням пунктів 6 та 7 Пам’ятки.

У разі, якщо підприємницька діяльність провадиться за місцем реєстрації, і при цьому власником майна, де провадиться така діяльність, не є фізична особа-підприємець, у графі 15 «Вид права на об’єкт» розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків³» заяви № 20-ОПП може бути зазначений один із таких видів права: 6 – право постійного користування, 7 – право довгострокового користування або оренди, 8 – право короткострокового користування, оренди або найму.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.