Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5409/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» щодо деяких питань оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування (платник податку на прибуток підприємств та платник ПДВ) та планує укласти договір оренди автомобіля з фізичною особою — підприємцем (ФОП), який перебуває на спрощеній системі оподаткування (3-я група єдиного податку, ставка 5%).

Згідно з умовами договору та фактичними обставинами діяльності: ФОП передає ТОВ в тимчасове платне користування автомобілі, що використовуються суто в межах господарської діяльності ТОВ (для перевезення виставкового обладнання та адміністративного, збутового персоналу).

Договір укладається з ФОП (із зазначенням його реквізитів та наявністю відповідного КВЕД 77.11).

Оплата здійснюється на його рахунок (IBAN) на підставі щомісячних Актів наданих послуг.

Умовами договору передбачено, що ТОВ (орендар) за власний рахунок здійснює поточний ремонт, технічне обслуговування орендованого автомобіля, а також несе витрати на його страхування (обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ЦВТВ) та/або КАСКО).

ТОВ за власний рахунок купує паливно-мастильні матеріали (ПММ) для його експлуатації, що підтверджується чеками, накладними та внутрішніми актами списання.

Повідомлення за формою № 20-ОПП щодо орендованого транспортного засобу буде подано ТОВ у встановлені строки.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право ТОВ, яке перебуває на загальній системі оподаткування, включати суму орендної плати, сплачену на рахунок ФОП 3-ї групи, до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування?

2. Чи передбачені Кодексом будь-які податкові різниці за операціями з оренди автомобіля, здійснення його поточного ремонту чи страхування, якщо орендодавцем є ФОП на спрощеній системі оподаткування (3-я група)?

3. Чи виникає у ТОВ обов'язок податкового агента щодо утримання та сплати ПДФО та військового збору з сум орендної плати, якщо оплата здійснюється на підприємницький рахунок ФОП за наявності у нього відповідного КВЕД 77.11?

4. Чи має право ТОВ включати до складу витрат, що впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток, витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування та страхування (ЦВТВ/КАСКО) орендованого автомобіля, якщо такий обов'язок покладено на орендаря умовами договору? Які первинні документи (акти виконаних робіт від СТО, страхові поліси тощо) є достатніми для підтвердження цих витрат?

5. Чи має право ТОВ враховувати у складі витрат вартість пального (ПММ),

використаного для роботи цього орендованого автомобіля, та який перелік документів є достатнім для підтвердження зв'язку витрат на пальне з господарською діяльністю?

 

Щодо питань 1,2, 4,5

Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої ст. 799 ЦКУ договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

При цьому, згідно з частиною другою ст. 799 ЦКУ договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу (частина перша ст. 800 ЦКУ).

Частиною другою ст. 801 ЦКУ визначено, що витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Частиною першою, другою ст. 802 ЦКУ страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.

Відповідно до частини четвертої ст. 827 ЦКУ договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання автомобілів в тимчасове платне користування за договором позички (оренди, найму) платником податку, що не є резидентом Дія Сіті від фізичної особи-підприємця (ФОП), який перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Такі операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку на суму вартості придбаного пального для автомобілів, сплаченої орендної плати за користування ними, обслуговування їх (поточний ремонт, страхування відповідно до законодавства, технічне обслуговування) та підтвердження таких операцій первинними документами, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 3

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 Кодексу.

Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу).

Згідно з п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Юридична особа при нарахуванні (виплаті) доходів фізичній особі – підприємцю звільняється від утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету з таких доходів, за умови, що:

- зазначені доходи отримуються фізичною особою – підприємцем в межах його господарської діяльності;

- фізичною особою - підприємцем надано копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, а також у разі необхідності витягу з реєстру платників єдиного податку.

При цьому, юридична особа виконує функцію податкового агента в частині відображення вказаного доходу у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).