Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5410/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – Товариство) щодо відображення в податковому обліку операції з продажу ноутбуків, які використовувалися у господарській діяльності Товариства, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, Товариство є юридичною особою – резидентом України, перебуває на загальній системі оподаткування, є платником податку на прибуток та платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності Товариства є діяльність рекламних агентств.

Серед зареєстрованих видів економічної діяльності Товариства відсутні КВЕДи, пов’язані з оптовою або роздрібною торгівлею комп’ютерною технікою.

У процесі господарської діяльності Товариство придбавало ноутбуки для використання працівниками у власній операційній діяльності. Зазначені ноутбуки були придбані не з метою подальшого перепродажу, а для забезпечення діяльності Товариства та обліковувалися як основні засоби та/або малоцінні необоротні матеріальні активи відповідно до правил бухгалтерського обліку.

У зв’язку з моральним та технічним зносом, оновленням матеріально-технічної бази та втратою виробничої доцільності подальшого використання, частина ноутбуків планується до реалізації третім особам.

Продаж таких ноутбуків не є окремим або самостійним напрямом підприємницької діяльності Товариства, не має систематичного характеру, не пов'язаний із закупівлею комп’ютерної техніки для перепродажу та здійснюється виключно як разове відчуження власного майна, яке раніше використовувалося у господарській діяльності Товариства.

За результатами продажу Товариство планує відобразити дохід від реалізації власних активів, списати залишкову вартість/собівартість реалізації таких активів відповідно до правил бухгалтерського обліку, а також скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до вимог Кодексу.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи правильно Товариство розуміє, що для цілей податкового обліку та оподаткування разовий продаж власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності Товариства та обліковувалися як основні засоби та/або МНМА, може здійснюватися без попереднього додавання до відомостей про Товариство КВЕД, пов’язаного з оптовою або роздрібною торгівлею комп’ютерною технікою, якщо така операція не є систематичною торговельною діяльністю та не є окремим напрямом бізнесу Товариства?

2. Чи може сама лише відсутність у Товариства зареєстрованого КВЕД, який відповідає торгівлі комп’ютерною технікою, бути підставою для висновку контролюючого органу про негосподарський характер разового продажу власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності Товариства?

3. Чи має право Товариство при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств врахувати фінансовий результат від реалізації власних ноутбуків, у тому числі дохід від реалізації та залишкову вартість/собівартість реалізації таких активів відповідно до правил бухгалтерського обліку, а також застосувати податкові різниці, передбачені ст. 138 Кодексу, якщо продаж здійснюється разово та за відсутності у Товариства КВЕД з торгівлі комп’ютерною технікою?

4. Чи може відсутність у Товариства зареєстрованого КВЕД з торгівлі комп’ютерною технікою бути самостійною підставою для невизнання контролюючим органом витрат/залишкової вартості/собівартості реалізації власних ноутбуків під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за умови наявності у Товариства первинних документів, бухгалтерського обліку таких активів та підтвердження їх використання у господарській діяльності до моменту продажу?

 

5. Чи правильно Товариство розуміє, що операція з разового продажу власних ноутбуків є операцією з постачання товарів/активів для цілей ПДВ, за якою податкові зобов’язання визначаються за правилами статей 185,187 та 188 Кодексу, а податкова накладна складається та реєструється в ЄРПН відповідно до ст. 201 Кодексу незалежно від наявності або відсутності у Товариства КВЕД з торгівлі комп’ютерною технікою?

6. Чи може сама лише відсутність у платника ПДВ зареєстрованого КВЕД, що відповідає торгівлі комп’ютерною технікою, бути підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, відмови в її реєстрації або подальшого невизнання такої податкової накладної, складеної за разовою операцією з продажу власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності Товариства?

7. Чи має право Товариство з метою мінімізації ризику зупинення реєстрації податкової накладної подати Таблицю даних платника ПДВ із зазначенням коду УКТ ЗЕД ноутбуків, які плануються до продажу, та поясненням про разовий продаж власних основних засобів/МНМА, якщо відповідний торговельний КВЕД у Товариства відсутній? Чи є попереднє додавання торговельного КВЕД обов’язковою умовою для врахування такої Таблиці даних у описаній ситуації?

 

Щодо питань 1- 4

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлюються ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на:

суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, у разі продажу ТОВ основних засобів (ноутбуків), які призначені для використання у господарській діяльності такого платника, ТОВ збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості такого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операції з реалізації ноутбуків та їх підтвердження первинними документами належить до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому, оподаткування податком на прибуток операцій Товариства з разового продажу власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності Товариства не залежить від наявності чи відсутності відповідного коду КВЕД.

 

Щодо питання 5

Відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів − виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку ‒ продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Враховуючи викладене, операція Товариства з постачання (продажу) (в тому числі з разового продажу) власних ноутбуків є операцією з постачання таких товарів, яка є обʼєктом оподаткування ПДВ.

За такою операцією Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами «першої події» згідно ст. 187 Кодексу виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу (а саме з договірної вартості таких товарів), яка не може бути нижче: звичайних цін – для самостійно виготовлених товарів, ціни придбання – для придбаних товарів, балансової (залишкової) вартості – для необоротних активів та скласти відповідну податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

При цьому, оподаткування ПДВ операцій Товариства з продажу (в тому числі разового продажу) власних ноутбуків не залежить від наявності чи відсутності відповідного коду КВЕД.

 

Щодо питання 6

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).

Пунктом 3 Порядку зупинення передбачено, що податкові накладні/ розрахунки коригування (крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у яких відображено операцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог ст. 192 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 31 Порядку зупинення, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку зупинення), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 до Порядку зупинення). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення).

Пунктом 6 Порядку зупинення передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з пунктом 7 Порядку зупинення у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог ст. 192 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 8 Порядку зупинення платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Тобто, якщо ноутбуки були придбані Товариством для використання у власній господарській діяльності, належним чином відображені в бухгалтерському обліку, використовувалися як власні необоротні активи, та подальша реалізація здійснюється у зв’язку з моральним та/або технічним зносом, то така операція за своїм змістом є відчуженням власного майна, а не обов’язково здійсненням Товариством діяльності з торгівлею комп’ютерною технікою. Сам факт здійснення такої разової операції не свідчить про систематичну діяльність з купівлі та продажу комп’ютерної техніки.

Таким чином, зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування відбувається у порядку та на підставах, визначених Порядком зупинення.

Додатково зазначаємо, що Порядком зупинення не передбачено особливостей або спеціальних умов зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування при відсутності зареєстрованого КВЕД.

 

Щодо питання 7

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5 до Порядку зупинення).

Згідно з п. 13 Порядку зупинення у Таблиці зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 14 Порядку зупинення таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Пунктом 16 Порядку зупинення визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6 до Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Таким чином, платник податку має право подати до ДПС Таблицю з реквізитами та документами, зазначеними у пунктах 13 – 14 Порядку зупинення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).