Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5414/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування з 09.11.2015 року. Податкова адреса платника податків знаходиться у ( ). У найближчий час платник податків планує перейти на спрощену систему оподаткування (єдиний податок - друга група).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Яка норма Кодексу прямо встановлює, що для застосування пільги, передбаченої абзацом першим п.11 підрозділу 8 розділу ХХ та абзацом першим п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, визначальною є дата реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку, а не дата державної реєстрації фізичної особи – підприємця?

2. Якщо норми, прямо зазначені у відповіді на перше питання, не існує – які саме положення Кодексу в сукупності, на думку контролюючого органу, є правовою підставою для висновку про визначення дати реєстрації платником єдиного податку для цілей застосування зазначених пільг?

3. Яка дата, на думку контролюючого органу, є юридично значущою для визначення відповідності податкової адреси платника умовам, передбаченим абзацом першим п.11 підрозділу 8 розділу ХХ та абзацом першим п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу: дата державної реєстрації фізичної особи – підприємця, дата виникнення можливих бойових дій на відповідній території, дата набуття статусу платника єдиного податку чи інша дата. Платник податків просить визначити конкретну норму Кодексу, якою визначається така дата?

4. Чому в останньому абзаці п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу законодавець для позначення припинення дії пільги використав термін «державна реєстрація зміни місцезнаходження, якщо, відповідно до позиції контролюючого органу, дата реєстрації платником єдиного податку вже є визначальною умовою застосування пільги? Як контролюючий орган пояснює вживання в одному пункті двох різних термінів – «знаходиться» (щодо адреси) та «державна реєстрація» (щодо зміни місцезнаходження) – при тому що термін «реєстрація платником єдиного податку у зазначеному пункті взагалі не вживається?

5. Чи має значення для застосування п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу та п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу той факт, що фізична особа – підприємець була у встановленому законом порядку та мала незмінну податкову адресу на відповідній території до дати виникнення можливості бойових дій, але на цю дату не була платником єдиного податку, а набула статусу платника єдиного податку після зазначеної дати? Якщо так - яким чином і на підставі якої норми Кодексу?

6. Чи матиме право платник податків, виходячи з наведених у запиті фактичних обставин та положень п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу та п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, не сплачувати єдиний податок та військовий збір у разі переходу на спрощену систему оподаткування (друга група) та протягом усього періоду , протягом якого ( ) належить до територій можливих бойових дій?

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376) у чинній редакції (зі змінами до Переліку, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987) (далі – Перелік територій).

Відповідно до Переліку територій ( ) віднесена до території можливих бойових дій з 06.03.2024.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 295.2 ст. 295 Кодексу встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Разом з тим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, положення підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 11.

Так, відповідно до п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Військовий збір для платників збору, зазначених, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 2 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, здійснюється контролюючими органами (абзац перший п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з тим, п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Таким чином, не сплачувати єдиний податок, згідно з абзацом першим п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та військовий збір, згідно з абзацом першим п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, мають право фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) відповідає Переліку територій, з урахуванням визначених цим же Переліком дат початку бойових дій або тимчасової окупації.

Право не сплачувати єдиний податок та військовий збір не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, зареєстрованих як платники єдиного податку на території, визначеній Переліком територій, вже після визначених цим Переліком дат виникнення можливості бойових дій / початку бойових дій / тимчасової окупації. Такі фізичні особи сплачують єдиний податок та військовий збір на загальних підставах.

Враховуючи викладене, оскільки Ви, як фізична особа – підприємець, плануєте зареєструватися платником єдиного податку друго групи після визначеної Переліком дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації, то право не сплачувати єдиний податок та військовий збір надане платникам єдиного податку другої групи згідно п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, на Вас не розповсюджується.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.