Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5416/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначила, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, та володіє нежитловою будівлею загальною площею 4900 кв.м. та отримала пропозицію від інших суб’єктів господарювання з наміром укласти договори оренди частини зазначеного приміщення площею у 292 кв.м. (в тому числі 92 кв.м. для продовольчого магазину та 200 кв.м. для використання суб’єктом господарювання, який надаватиме послуги). Інша частина будівлі площею 4608 кв.м. залишатиметься у користуванні фізичної особи – підприємця та використовуватиметься для здійснення власної господарської діяльності із залученням найманих працівників.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право платник податків й надалі перебувати на спрощеній системі оподаткування як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку третьої групи, якщо в оренду буде передано лише 292 кв.м. нежитлового приміщення, а решта площі використовуватиметься у власній господарській діяльності?

2. Чи правильно платник розуміє вимоги п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, що обмеження щодо 900 кв. м. стосується саме площі нежитлових приміщень, переданих в оренду, а не загальної площі нежитлової нерухомості, яка перебуває в його власності?

3. Чи впливає на право застосування спрощеної системи факт, що загальна площа належної платникові нежитлової нерухомості становить 4900 кв.м., якщо фактично в оренду передається лише 292 кв.м., а решта використовується для власної підприємницької діяльності?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку першої – третьої групи не можуть бути фізичні особи – підприємці, які надають в оренду, зокрема, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець може бути платником єдиного податку третьої групи за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та здійснення видів діяльності, на які не поширюються обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.