Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування норм підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності правильного складання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та Звіту про контрольовані операції за наслідками здійснення наступних операцій.
Між платником податків та податковим резидентом Об’єднаних Арабських Еміратів, який має організаційно-правову форму Free Zone Establishment (FZE) (далі – нерезидент), у 2025 році було укладено низку договорів поставки, на підставі яких здійснювалися господарські операції з експорту борошномельної продукції. Зазначений нерезидент зареєстрований як юридична особа у березні 2025 року.
Платник податків також повідомив, що Федеральною податковою службою Об’єднаних Арабських Еміратів видано Свідоцтво про реєстрацію платника корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах, відповідно до якого нерезидент є платником корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах із дати його реєстрації. Кінцевою датою першого періоду оподаткування корпоративним податком є 31.12.2025.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. У зв’язку із здійсненням платником податків експортних операцій з продажу у 2025 році на користь нерезидента, що має організаційно – правову форму Free Zone Establishment (FZE) та є платником корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах, чи потрібно платнику податків, згідно з підпунктом 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, реалізованих на користь нерезидента?
2. Чи буде достатнім підтвердженням Свідоцтво про реєстрацію платника корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах, яке додається до звернення, належним чином легалізоване та перекладене відповідно до законодавства України, яке свідчить про сплату корпоративного податку нерезидентом в Об’єднаних Арабських Еміратах у 2025 році в період здійснення експортних операцій?
3. Чи виступатиме належним чином легалізоване та перекладене відповідно до законодавства України Свідоцтво про реєстрацію платника корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах достатнім доказом для звільнення платника податку від обов’язку проводити аналіз відповідності ціни придбання/продажу принципу «витягнутої руки» щодо проведених із вказаним нерезидентом господарських операцій у 2025 році?
Щодо питань 1 – 3
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Відповідно до абзацу третього підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих, зокрема на користь нерезидентів, організаційно – правова форма яких включена до переліку організаційно – правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу I Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
Відповідно до абзацу п’ятого підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту.
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (абзац восьмий підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).
Перелік організаційно-правових форм нерезидентів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм» (далі – Перелік № 480).
Організаційно-правова форма нерезидента Free Zone Establishment (FZE) з місцем реєстрації в Об’єднаних Арабських Еміратах включена до Переліку № 480.
Особливості щодо підтвердження платником податку сум доходів/витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту роз’яснені у відповіді на питання 8 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 266 (далі – УПК № 266).
Водночас, відповідно до відповіді на питання 6 УПК № 266, – якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом-нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктами 140.5.4 та 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).
Зазначені підпункти статті 140 розділу III Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
Таким чином, якщо платник податків здійснював операції з реалізації товарів із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, та такі операції не є контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, він може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу за умови:
- підтвердження сум доходів по неконтрольованих операціях за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту, або - надання документа (довідки), який підтверджує сплату податку на прибуток (корпоративного податку) саме таким нерезидентом – контрагентом платника податків у державі його реєстрації – Об’єднаних Арабських Еміратах, у періоді здійснення операцій, виданого фінансовим (податковим) органом Об’єднаних Арабських Еміратів за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, та належним чином легалізованого і перекладеного відповідно до законодавства України.
При цьому слід зазначити, що підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу доповнено підпунктом 39.2.1.21, яким встановлено критерії, відповідно до яких господарські операції платника податків з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, визнаються неконтрольованими. Зазначені норми набули чинності з 1 січня 2025 року.
Згідно з підпунктом 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;
всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.
При цьому, довідка повинна відповідати вимогам, визначеним пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, а саме видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.
Угода між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал ратифікована Законом України № 1013-IV від 19.06.2003 і є чинною у відносинах між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами щодо оподаткування з 09.03.2004 (далі – Угода).
Отже, починаючи з 1 січня 2025 року, господарські операції платника податків, що здійснюються з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, за умови дотримання критеріїв, визначених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, визнаватимуться неконтрольованими за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, за умови подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки (сертифіката) у паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що зазначений нерезидент у періоді здійснення господарських операцій з платником податків є резидентом держави – Об’єднаних Арабських Еміратів, з якою Україною укладено Угоду. При цьому довідка (сертифікат) повинна відповідати вимогам, визначеним пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, а саме бути видана компетентним (уповноваженим) органом Об’єднаних Арабських Еміратів, визначеним Угодою, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.
Разом з цим інформуємо, що згідно з підпунктом 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |