Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5423/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства (далі – Агент) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення Агент має намір укласти агентський договір (договір доручення) з фізичними особами – підприємцями або юридичними особами продавцями, відповідно до якого Агент здійснює продаж товарів від імені та в інтересах інших продавців.

Продаж товарів здійснюється через інтернет-магазин, власником якого є Агент. На сайті зазначаються реквізити Агента для проведення автоматичної оплати за товар через сайт. Покупець оформлює замовлення на сайті Агента, після чого товар продавця (декількох продавців) складується та направляється Агентом покупцю через оператора поштового зв’язку Особа_1 або направляється покупцю безпосередньо продавцем.

Відповідно до умов агентського договору Агент здійснює продаж товарів від імені та в інтересах фізичних осіб – підприємців або юридичних осіб, приймає від покупців оплату за товари продавця та перераховує продавцю у повному обсязі кошти, отримані за товар. Агентська винагорода сплачується продавцем Агенту окремо відповідно до умов агентського договору. Оплата товару покупцем може здійснюватися за такими умовами: 100% попередня оплата на поточний рахунок Агента; часткова попередня оплата на поточний рахунок Агента з подальшою оплатою залишку вартості товару у формі післяплати (накладеного платежу) через Особа_2 на розрахунковий рахунок Агента; оплата при отриманні товару у формі післяплати (накладеного платежу) через Особа_2 на розрахунковий рахунок Агента.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Щодо 100 відсотків попередньої оплати на рахунок Агента, коли відправником товарів є Агент.

У випадку, якщо фіскалізація розрахунків повинна здійснюватися Агентом, які відомості про суб’єкта господарювання повинні бути зазначені у фіскальному чеку в такому випадку – реквізити Агента, продавця або реквізити обох суб’єктів господарювання, та чи повинен фіскальний чек містити інформацію про те, що Агент здійснює продаж товару від імені та в інтересах продавця?

У випадку, якщо фіскалізація розрахунків повинна здійснюватися Агентом, яким саме реквізитом або записом у фіскальному чеку має бути відображено, що товар реалізується Агентом не від власного імені, а від імені та в інтересах продавця?

Чи повинні у фіскальному чеку зазначатися номер та дата агентського договору, на підставі якого Агент здійснює продаж товару?

2. Щодо часткової попередньої оплати, коли відправником є Агент та у разі здійснення покупцем часткової попередньої оплати на рахунок Агента з подальшою оплатою залишку вартості товару:

Чи підлягає фіскалізації отримання Агентом часткової попередньої оплати?

Якщо така операція підлягає фіскалізації, то хто її проводить – Агент чи Продавець?

Чи повинен бути сформований чек на суму часткової попередньої оплати та на суму остаточного платежу?

Яким чином у фіскальному чеку має бути зазначено, що товар продається Агентом від імені та в інтересах продавця, а не є товаром Агента?

3. Щодо післяплати через Особа_2 коли відправником є Агент та у разі, якщо покупець не здійснює попередньої оплати, а оплачує товар при його отриманні через Особа_2.

Чи підлягає така операція фіскалізації із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО)?

Хто саме у такому випадку повинен сформувати фіскальний чек – Агент чи продавець?

Які саме реквізити повинен містити фіскальний чек, зокрема щодо продавця, Агента та способу оплати?

У разі, якщо фіскальний чек формується Агентом, яким чином у ньому має бути відображено, що товар реалізується Агентом від імені та в інтересах продавця?

Чи повинні зазначатися у фіскальному чеку номер та дата агентського договору?

4. Щодо документів, які повинні бути надані Агентом при поставці товару, у разі якщо продаж товару здійснюється продавцем через Агента, який діє від імені та в інтересах продавця, а розрахунок з покупцем проводиться Агентом із застосуванням належного йому РРО/ПРРО. При передачі товару покупцю, продавець оформлює видаткову накладну, а повірений (Агент) видає покупцю фіскальний чек. Чи є правомірним оформлення такої операції двома зазначеними документами?

5. Щодо передоплати при відправці продавцем.

Якщо покупець здійснює 100% передоплату на сайті Агента (на рахунок Агента), а фізичне пакування та передачу товару на «Нову пошту» здійснює безпосередньо продавець зі свого складу, хто у цьому випадку зобов’язаний сформувати фіскальний чек для покупця?

Чи має право Агент сформувати чек на своєму РРО/ПРРО та надіслати його покупцю в електронному вигляді (SMS/Viber/Email) в момент оплати, щоб продавець відправив товар взагалі без вкладання чека післяплати через Особа_2, коли відправником є продавець.

Якщо товар відправляється безпосередньо продавцем накладеним платежем, але в експрес-накладній «Нової пошти» отримувачем грошового переказу від Особа_2 вказано Агента (для подальшого перерахунку на IBAN продавця): хто зобов’язаний згенерувати та вкласти в посилку чек на «відстрочення платежу» – продавець, оскільки він фізично відправляє товар, чи Агент, оскільки кошти від Особа_2 прийдуть саме йому?

Перед наданням відповідей на запитання повідомляємо, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Для цілей застосування чи незастосування РРО / ПРРО має значення не назва чи те, як себе характеризують суб’єкти господарювання та їх контрагенти, а має значення якою є їхня реальна участь у відносинах купівлі-продажу та обсяг обов’язків, що виконується у зв’язку із цим.

З урахуванням наведеного та того факту, що із тексту звернення не можливо встановити із застосування якої саме норми податкового чи іншого законодавства у Підприємства виникли труднощі та потребують роз’яснення, відповіді на питання надаються з урахування загальних положень законодавства.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Крім того, відповідно до статей 8 та 9 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023 «Про захист прав споживачів» під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї ПРРО (дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).

У зв’язку з тим, що Підприємство безпосередньо здійснює приймання оплати за товари, продавцем товарів в розумінні Цивільного кодексу України та Закону № 265 є саме Підприємство.

Враховуючи вимоги Закону № 265, саме суб’єкт господарювання, який приймає оплату за товар, зобов’язаний розрахунковий видати покупцю розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць,
що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених відповідною формою вигляді і полі, які є окремими реквізитами розрахункового документа.

В свою чергу, послуги з дистанційного переказу коштів від покупця продавцеві призначені лише для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток.

 

Такі види розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО/ПРРО.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством.

Коло таких обов’язків визначається умовами цивільно-правових угод, укладених між продавцями товарів та перевізниками / логістичними компаніями / фінансовими посередниками тощо та якими визначено участь сторін відповідних угод у правовідносинах купівлі-продажу товарів.

Таким чином, при продажу товарів на умовах попередньої оплати, продавець зобов’язаний сформувати фіскальний чек не пізніше наступного робочого дня після отримання оплати на підставі опрацювання виписок про рух коштів на рахунках, та надати його покупцеві не пізніше ніж товар буде йому вручено.

У разі продажу товарів з поділом оплати на частини (часткова оплата та післяплата) слід враховувати, що приймання продавцем кожної частини оплати має бути здійснена із дотриманням вимог Закону № 265, супроводжуватись формуванням та наданням покупцю товару відповідних розрахункових документів, а також забезпечувати їх поєднання у ланцюг, який надаватиме можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари,
що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 1 – 3 та 5 в контексті звернення повідомляємо, що за описаних обставин усі отримані Підприємством оплати за товари, у тому числі отримані як «попередня оплата», «часткова попередня оплата», «післяплата» тощо слід фіскалізувати із застосуванням РРО / ПРРО на повну суму проведеної операції.

Фіскальний чек, створений в паперовій та/або електронній формі, має бути наданий покупцеві одним із способів, визначених пунктом другим статті 3 Закону № 265, не пізніше ніж товар буде йому вручено.

Стосовно заповнення реквізитів фіскальних чеків інформуємо, що обов’язкові реквізити фіскального чека зазначено у розділі ІІ Положення № 13 та не передбачають внесення до нього відомостей (реквізитів) про Агента.

Разом з цим інформацію про те, що товар реалізується саме на умовах агентського договору, може бути розміщено в довільній формі в полях для коментарів, які містяться у формі фіскального чека, наприклад шляхом додавання примітки «комісія», та не призведе до порушень Положення № 13.

Щодо питання 4 повідомляємо, що воно суперечить описаним у зверненні фактичним обставинам, згідно з якими Підприємство є безпосереднім продавцем товарів в інтересах третіх осіб та здійснює приймання оплати за такі товари, у зв’язку з чим надати відповідь на нього не вбачається за можливе.

При цьому повідомляємо, що ДПС не уповноважена надавати оцінку судженням суб’єктів господарювання, підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства та/або організовувати їх господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням вимог проведення розрахункових операцій, повноти декларування отриманих доходів та виручки платниками податків, та надає їм роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, щодо застосування яких у суб’єктів господарювання виникли питання.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.