Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5425/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення адвоката ( ), (що діє в інтересах ( ) на підставі на підставі довіреності) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків є фізичною особою – резидентом України та одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю « » (далі – Товариство), якому належить 100 відсотків статутного капіталу товариства.

Товариство є платником єдиного податку третьої групи.

До видів діяльності Товариства належить:

41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);

68.10 - купівля та продаж власного нерухомого майна.

У власності Товариства перебувають земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлових і нежитлових будівель, які учасник раніше передав Товариству як внесок до статутного капіталу. Вартість внеску була затверджена рішенням єдиного учасника під час створення Товариства та відображена в бухгалтерському обліку Товариства.

Зазначені вище земельні ділянки відображені в бухгалтерському обліку Товариства як основні засоби.

Платником, як єдиним учасником Товариства, планується прийняття рішення про зменшення статутного капіталу Товариства шляхом зменшення номінальної вартості належної мені частки.

На виконання такого рішення Товариство зобов'язане буде передати платнику у власність частину належних Товариству земельних ділянок за їх балансовою вартістю.

На дату передачі у власність земельних ділянок їх ринкова вартість є більшою ніж їх балансова вартість.

Передача земельних ділянок здійснюватиметься не на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування чи іншого договору щодо відчуження нерухомого майна.

Єдиною юридичною підставою передачі майна буде рішення єдиного учасника про зменшення статутного капіталу га відповідні корпоративні документи Товариства.

Після завершення операції платник залишиться єдиним учасником Товариства, однак розмір статутного капіталу та номінальна вартість частки платника будуть зменшені.

Товариство не отримуватиме від платника грошових коштів, іншого майна, майнових прав, виконаних робіт, наданих послуг, будь-якого іншого зустрічного майнового надання.

Єдиним економічним результатом зазначеної операції буде передача частини активів Товариства учаснику в рахунок зменшення його корпоративних прав.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є передача земельних ділянок фізичній особі - єдиному учаснику Товариства у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу операцією, передбаченою п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу?

2. Чи підлягає така операція оподаткуванню виключно за правилами визначення інвестиційного прибутку, встановленими ст. 170 Кодексу?

3. Чи можуть до однієї й тієї самої операції одночасно застосовуватися положення ст. 170 та п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

4. Яким чином у фізичної особи визначається дохід для цілей розрахунку інвестиційного прибутку у випадку передачі земельних ділянок за їх балансовою вартістю в рахунок зменшення статутного капіталу Товариства?

5. Чи є така передача продажем нерухомого майна в розумінні ст. 172 Кодексу?

6. Чи виникає у Товариства - платника єдиного податку третьої групи дохід відповідно до ст. 292 Кодексу внаслідок передачі земельних ділянок учаснику при зменшенні статутного капіталу?

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (частина перша ст. 12 Закону № 2275).

Зменшення статутного капіталу товариства визначено нормами ст. 19 Закону № 2275.

Товариство має право зменшити свій статутний капітал. У разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним (частина перша - друга ст. 19 Закону № 2275).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно – правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону № 2568, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Статтею 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна.

Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема, з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Щодо першого – п’ятого питань

Оподаткування фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Згідно з п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Враховуючи викладене, у разі якщо Товариством здійснюється нарахування та виплата доходу фізичній особі – учаснику Товариства у вигляді вартості нерухомого майна, попередньо внесеного ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у в’язку зі зменшенням статутного капіталу такого емітента, то такий дохід у розумінні Кодексу слід розглядати як дохід від операцій з інвестиційними активами, який включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором з урахуванням норм п. 170.2 ст. 170 Кодексу та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Тобто положення ст. 172 та 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу не застосовуються.

Щодо шостого питання

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (п.п. 14.1.1721 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно відповідати вимогам, передбаченим п. 52.1 ст. 52 Кодексу.

Зазначене звернення не містить обов’язкових реквізитів, а саме зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин), передбаченого абзацом п’ятим п. 52.1 ст. 52 Кодексу.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація не надається.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Зважаючи на викладене та з урахуванням, що контролюючий орган надає конкретному платнику податків податкову консультацію, яка має індивідуальний характер і може використовуватися виключно таким платником, саме цей платник може звернутися до контролюючого органу з відповідним запитом.

Згідно з п. 19.1 ст. 19 Кодексу платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 Кодексу).

Враховуючи викладене повідомляємо, оскільки шосте питання у Вашому зверненні стосуються практичної необхідності отримання податкової консультації Товариства, яким не надано довіреності, яка дає право фізичній особі представляти його інтереси і отримувати роз’яснення з питань, які стосуються саме Товариства, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючий орган, будь-які висновки можуть бути надані у разі надходження належним чином оформленого звернення безпосередньо від Товариства або Вас як представника з наданням копії відповідної довіреності у порядку та строки, визначені Кодексом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.