Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5429/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує подарувати/передати безкоштовно неприбутковій організації для здійснення її статутних завдань комплекс нежитлових офісних будівель за ціною балансової (залишкової) вартості, згідно пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, при цьому нарахування ПДВ буде здійснено з балансової (залишкової) ціни, податок на прибуток не буде нарахований.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

формування ціни вищевказаних об’єктів, що даруються, для подальшого оподаткування (чи вірно буде здійснено нарахування податків та зборів на ціну балансової (залишкової) вартості комплексу будівель) ?

Оскільки запит не містить опису конкретних обставин, відповідь надається виходячи із загальних норм чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Щодо питання оподаткування податком на прибуток підприємств

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Для цілей оподаткування, згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу I ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу I ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункт 44.2 стаття 44 розділ I ПКУ).

Згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до статті 138 розділу III ПКУ.

Згідно з пункту 138.1 статті 138 розділу III ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 розділу III ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено пунктом 138.3 статтею 138 розділу III ПКУ.

Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (підпунктом 138.3.2 пунктом 138.3 статтею 138 розділу III ПКУ).

Отже, у разі безоплатної передачі платником податку на прибуток основних засобів, призначених для використання у господарській діяльності, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу III ПКУ.

Якщо основні засоби належать до невиробничих, то у разі безоплатної передачі таких основних засобів, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому різниця щодо зменшення фінансового результату до оподаткування дорівнюватиме нулю.

Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, у тому числі підпункті 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділ III ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Поряд з цим, згідно з пунктом 72 підрозділу 4 розділу XX ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коригування, встановлені абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру.

Зауважимо, що положення пункту 72 підрозділу 4 розділу XX ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з підпунктом 69.6 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

З урахуванням положень пункту 72 підрозділу 4 розділу XX ПКУ з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відсотків замість 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.

При цьому умовою застосування такого коригування є те, що із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру.

Отже, в загальному порядку, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з безоплатного передання майна протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, за винятком операцій, які підпадають під дію підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, такий платник податку, згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на вартість такого майна у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (або 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за умови дотримання вимог пункту 72 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

При цьому вартість безоплатно переданих платниками податку на прибуток підприємств нежитлових приміщень неприбутковим організаціям визначається за правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами).

Тож питання визначення у бухгалтерському обліку Товариства вартості нежитлових приміщень за операціями з їх безоплатного передання неприбутковим організаціям належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання оподаткування податком на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку сформувалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання (у тому числі безоплатного постачання) товарів/послуг.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний податковий період платник зобов’язаний враховувати значення терміну «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Таким чином, Товариству необхідно визначити податкові зобов’язання з ПДВ з урахуванням норм пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ на ціну балансової (залишкової) вартості комплексу нежитлових офісних будівель, при цьому база оподаткування операції з постачання не може бути нижче ціни придбання, а також нижче звичайних цін.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).