Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2026 р. № 5446/ІПК/16-31-24-04-07

    Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині звільнення на період мобілізації від сплати єдиного податку та військового збору та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК України), в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на податковому обліку як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок 2 групи). Підприємець призваний на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи звільняється такий підприємець від сплати єдиного податку, військового збору за себе на час проходження військової служби?
2. Чи потрібно буде сплатити єдиний податок, військовий збір за себе за час проходження військової служби після закінчення військової служби?
3. Чи потрібно в такому випадку проставляти суми чи нулі в Декларації платника єдиного податку в таблиці щомісячні авансові внески єдиного податку?

Щодо питання 1 - 3  повідомляємо наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І розділу XIV ПК України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно зі статтею 292 ПК України для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статтею 292 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Статтею 295 ПК України врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Так, згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Крім того, відповідно до пункту 296.2 статті 296 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПК України, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пунктом 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (підпункт 2 пункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Військовий збір для платників військового збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (абзац п’ятий підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункті 2 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, становить – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом  на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (підпункт 2 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Платники військового збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПК України, здійснюється контролюючими органами (абзац перший підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

При цьому відповідно до абзацу третього підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники військового збору, зазначені, зокрема, у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески з військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПК України, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПК України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Положення пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених пунктом 295.2 статті 295 ПК України, та авансових внесків з військового збору, передбачених пунктом 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПК України, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт.

Самозайнята особа, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених ПК України термінів виконання податкових обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої ПК України за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, призвана на військову службу під час мобілізації, під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, та під час проходження такої військової служби отримує дохід від здійснення господарської діяльності, звільняється на весь період її військової служби, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПК України, а також звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з єдиного податку відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

При цьому, положеннями глави 1 розділу XIV ПК України та пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не встановлено обов’язку щодо сплати єдиного податку та військового збору з доходу, отриманого у період проходження військової служби, після демобілізації фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

У разі неотримання відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.

Одночасно зауважуємо, що враховуючи положення пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка мобілізована, подала податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в період проходження нею військової служби, в якій задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту, то така особа зобов’язана сплатити задекларовані суми з єдиного податку та військового збору протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

Якщо в поданій Декларації задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли під час проходження військової служби, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи може їх не сплачувати, а відповідно до положень ст. 50 ПК України подати уточнюючу Декларацію, в якій зменшити такі суми податкових зобов’язань з єдиного податку та військового збору.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому
ПК України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПК України та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Отже, враховуючи положення пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, яка сплатила авансові внески з єдиного податку та військового збору протягом військової служби, може використати ці кошти як переплату в майбутніх періодах в межах скасованих (анульованих) контролюючим органом сум або повернути надміру сплачені кошти відповідно до статті 43 ПК України.

Крім того, положеннями глави 1 розділу XIV ПК України та пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не встановлено заборони щодо подання декларації платника єдиного податку – фізичної
особи – підприємця у період проходження військової служби з метою відображення отриманого доходу. Тобто фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право подати зазначену декларацію та відобразити у неї отримані доходи, але без зазначення податкових зобов’язань з єдиного податку та військового збору. Також зазначені доходи можуть бути відображені платником єдиного податку у декларації після демобілізації, але без зазначення податкових зобов’язань з єдиного податку та військового збору.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПК України).