Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у жовтні 2022 року між Товариством та військовою частиною було укладено договір на закупівлю товару згідно з умовами якого до загальної вартості товару включено ПДВ за ставкою 20 відсотків. Товариство на підставі складених податкових накладних задекларувало та в повному обсязі сплатило задекларовану суму ПДВ до державного бюджету. Надалі правомірність застосування ставки ПДВ у розмірі 20 відсотків за цим договором стала предметом судового розгляду. Своїм рішенням суд визнав недійсним пункт договору у частині включення до договірної ціни ПДВ, оскільки операція з постачання товарів підлягала оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою, та стягнув з Товариства на користь військової частини безпідставно сплачений податок.
З метою коригування безпідставно нарахованого податкового зобов’язання та приведення обліку у відповідність до судового рішення, Товариство у липні 2026 року подало розрахунки коригування до раніше зареєстрованих податкових накладних, складених у грудні 2022 року та січні 2023 року, однак отримало квитанції про їх неприйняття.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи має право Товариство відкоригувати (зменшити) безпідставно нараховані у грудні 2022 року та січні 2023 року податкові зобов’язання з ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 року та січень 2023 року, враховуючи дію норм пункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX Кодексу щодо зупинення строків давності?
2. Яким чином Товариство може відобразити в податковій звітності з ПДВ зміну ставки оподаткування з 20 на 0 відсотків у випадку, описаному у зверненні?
3. Чи буде вважатися подання уточнюючого розрахунку (за умови додання копії судового рішення) достатньою підставою для відображення переплати в інтегрованій картці платника (ІКП) та подальшого її повернення на поточний рахунок Товариства відповідно до статті 43 Кодексу?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами (далі – Закон № 2155), та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами).
Отже, якщо з дати складання податкової накладної минуло понад 1095 днів, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрованим в ЄРПН.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у тому числі уточнюючого розрахунку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Кодексу; пункт 1 розділу IV Порядку № 21).
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово до 01.08.2023, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і Порядку № 21, опису питань та фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 та 2
Порядок внесення змін до податкової звітності з ПДВ визначено статтею 50 Кодексу та розділом IV Порядку № 21, де передбачено, що внесення змін платником податку до раніше поданої ним декларації здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку, який подається з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.
Слід зазначити, що строк давності для подання платником податку уточнюючого розрахунку становить 1095 календарних днів.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перебіг строку для подання платником податку уточнюючого розрахунку був відновлений з 01.08.2023.
Отже, якщо строк давності для подання платником податку уточнюючого розрахунку вже минув, то можливості внесення платником податку змін до раніше поданої ним декларації Кодексом та Порядком № 21 не передбачено.
Щодо питання 3
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань регулюються статтею 43 Кодексу.
Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Кодексу поверненню підлягають виключно помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання.
Оскільки на момент звернення строк давності (1095 днів) для подання уточнюючих розрахунків за звітні (податкові) періоди грудень 2022 року та січень 2023 року минув, підстави для відображення даних таких уточнюючих розрахунків в інформаційних системах ДПС, зокрема в ІКП, відсутні, відповідно показники ІКП залишаються без змін.
У зв’язку з відсутністю сформованого за такими уточнюючими розрахунками показника переплати в ІКП, механізм повернення коштів, визначений статтею 43 Кодексу, у зазначеній у зверненні ситуації не застосовується.
Разом з цим, зазначаємо, що наявність рішення суду, яке регулює цивільно-правові зобов’язання між суб’єктами господарювання (сторонами договору), не є підставою для виникнення облікового показника надміру сплаченого податку в інформаційній системі контролюючого органу, зокрема ІКП.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |