Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2026 р. № 5474/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (підрядник) уклало з Департаментом з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення міської ради (замовник) договір про виконання робіт з реконструкції приміщень лікарні (далі – Договір), умовами якого передбачено, що виключним джерелом фінансування є 100 % бюджетні кошти, в тому числі кошти спеціального фонду державного бюджету (позика Європейського інвестиційного банку (далі – ЄІБ), отримана в межах Програми відновлення України) та кошти місцевого бюджету.

Згідно з умовами Договору проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). Договором також передбачено можливість відстрочення оплати замовником виконаних робіт на період дії воєнного стану.

Оскільки фінансування проєкту частково здійснюється за рахунок позики ЄІБ, відповідно до Угоди про передачу коштів позики, розрахунки замовником – розпорядником коштів здійснюються через його поточні рахунки в уповноважених державних комерційних банках, а не безпосередньо з рахунку у Державній казначейській службі України.

Товариство не обирало добровільно касовий метод податкового обліку ПДВ для будівельних робіт, передбачений пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи застосовується норма пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ до операцій з постачання будівельних робіт за Договором в описаній у зверненні ситуації;

2) чи зобов’язане Товариство нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на дату акту виконаних робіт, якщо оплата за виконані роботи за цим актом ще не надійшла;

3) чи вважатиметься датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за актом виконаних робіт дата фактичного надходження коштів від замовника на рахунок Товариства (з урахуванням права замовника на відстрочення платежу за договором);

4) чи є обов’язковою умовою для застосування спеціального порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ умова щодо надходження коштів виключно з рахунку замовника, відкритого в органах Державної казначейської служби України;

5) чи зберігається право у Товариства визначати податкові зобов’язання з ПДВ на дату надходження коштів згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ, якщо оплата за виконані роботи буде перерахована замовником з його поточних рахунків, відкритих у державних комерційних банках, при цьому договором передбачено, що ці кошти є бюджетними;

 6) які документи є підтвердженням бюджетного статусу коштів  у разі здійснення розрахунків через уповноважені державні комерційні банки?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Згідно з частиною першою статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету – це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Надходження бюджету – доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.

Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно з частиною першою статті 49 БКУ розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ.

Відповідно до частини першої статті 15 БКУ джерелами фінансування бюджету є, зокрема, кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень.

Отже, для цілей оподаткування ПДВ Товариство може використовувати поняття, визначені БКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше («перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для  документів,  складених  в  електронній  формі,  датою  оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і БКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 6

Порядок визначення методу податкового обліку ПДВ (загальний чи касовий) та дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платником податку залежить, зокрема від операцій, що здійснює такий платник податку та від того, за рахунок яких коштів відбувається оплата (бюджетних чи ні).

У разі здійснення операцій з виконання підрядних будівельних робіт платник податку – підрядник може обрати касовий метод податкового обліку ПДВ на підставі пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, якщо оплата таких робіт здійснюється не за рахунок бюджетних коштів.

Якщо вартість виконаних будівельних робіт компенсується підряднику за рахунок бюджетних коштів, то підрядник визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає податкову накладну відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ на дату надходження коштів в рахунок оплати вартості таких робіт.

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є, зокрема, наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунку в Державній казначейській службі України.

У разі якщо оплата виконаних будівельних робіт відбувається не за рахунок бюджетних коштів та підприємство не застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ підрядником визначаються відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату «першої події».

З питання віднесення коштів позики ЄІБ, які надходять на поточний рахунок Товариства в рахунок оплати вартості робіт з поточних рахунків замовника в уповноважених державних комерційних банках, до бюджетних коштів, а також щодо первинних документів, які є належним підтвердженням бюджетного статусу таких коштів, ДПС пропонує звернутися до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).