Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2026 р. № 5511/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ, в описаній ситуації та, керуючись пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у 2021 році між Комунальним підприємством та Підрядником було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку. Фінансування зазначених робіт здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Замовником робіт та платником вартості за договором було Комунальне підприємство.

До міської військової адміністрації надійшов лист окружної прокуратури стосовно наміру звернутися до суду щодо стягнення зайво сплачених коштів – суми податку на додану вартість, яка, на думку прокуратури, була безпідставно включена до вартості виконаних робіт і зарахована до бюджету. Конкретного суб’єкта, з якого планується стягнути кошти від імені держави – наразі невідомо.

При цьому міська військова адміністрація не є стороною договору або учасником правовідносин, що виникли між замовником та підрядником.

З огляду на викладене, Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) у разі підтвердження судом факту безпідставного включення до вартості виконаних робіт суми ПДВ, що була зарахована до державного бюджету України, хто має виступати cyб’єктом, що компенсує суму ПДВ до місцевого бюджету, а саме: замовник, підрядник aбo податкова служба від імені держави?

2) чи підлягає стягненню сума сплаченого державі ПДВ, у разі підтвердження судом факту безпідставного включення до вартості виконаних робіт за договором, якщо таке повернення здійснюється після повного виконання робіт по договору, повної оплати виконаних робіт та сплати ycix податків та зборів?

3) чи підлягають застосуванню положення статті 192 розділу V ПКУ, у разі підтвердження судом факту безпідставного включення до вартості виконаних робіт за договором підряду суми ПДВ, стосовно необхідності коригування на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеної в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)? Та чи діють при цьому умови ПKУ, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування?

4) чи може, у разі підтвердження судом факту безпідставного включення до вартості виконаних робіт за договором, бути повернено суму сплаченого державі ПДВ третій стороні — неприбутковій організації міській військовій адміністрації, за рахунок замовника aбo підрядника, якщо джерелом фінансування виконання робіт були кошти місцевого бюджету?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна (підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (підпункт «а» підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 3038)).

Роботи – будівельні, монтажні, проєктні, пусконалагоджувальні та інші роботи, пов’язані з будівництвом об’єкта (пункт 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668, із змінами і доповненнями (далі – Загальні умови № 668)).

Будівельні роботи – це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (пункт 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі – Порядок № 466)).

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, із змінами і доповненнями:

реконструкція жилого будинку – комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог;

капітальний ремонт будинку – комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об’єкта та його техніко-економічних показників.

Особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості визначено Законом України від 15.08.2022 № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).

З огляду на норми статей 5 і 13 Закону № 2518 будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.

ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 197.15 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Операції з будівництва такого житла фінансуються за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, які передбачені в законі про Державний бюджет України та/або в рішенні про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, та оплата за такі операції надходить з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком. Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Роз’яснення щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, викладено в Узагальнюючій податковій консультації, яка затверджена наказом Міністерством фінансів України від 09.08.2024 № 397.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питань 1 - 3

Під дію пункту 197.15 статті 197 розділу V ПКУ підпадають операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі реставрації та капітального ремонту житла), оплата яких здійснюється за рахунок державних коштів.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, не поширюється на операції з постачання робіт із капітального ремонту (реконструкції, модернизації) окремих елементів житла.

Отже, у випадку, якщо за своєю фактичною сутністю роботи, що виконуються відповідно до зазначених у зверненні договорів, підпадають під категорію будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі реставрації та капітального ремонту житла) і оплата таких робіт здійснюється за рахунок державних коштів, то операції підрядника (виконавця робіт) з постачання таких робіт замовнику підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

З питання віднесення тих, чи інших робіт до категорії будівельно-монтажних робіт із капітального ремонту або реконструкції житла ДПС рекомендує звернутися до Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури, а також одним із завдань якого є забезпечення формування та реалізація державної житлової політики.

У разі підтвердження судом факту безпідставного включення до вартості виконаних робіт суми ПДВ, що була зарахована до державного бюджету України, cyб’єктом, що компенсує суму ПДВ до місцевого бюджету, є підрядник (виконавець), який здійснював постачання будівельно-монтажних робіт.

Якщо після здійснення постачання товарів/послуг та оплати за них виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ (зокрема, зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг та повернення коштів покупцю; виявлення помилок, допущених при складанні податкової накладної за такою операцією), платник податку – постачальник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної та зменшити податкові зобовʼязання, нараховані за такою операцією, після реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування покупцем.

Розрахунок коригування складається на покупця товарів/послуг (особу, яка була зазначена у полі «Покупець» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування) за умови, що кошти повертаються такому покупцю товарів/послуг. Якщо постачальник повертає кошти не покупцю, а іншій особі, то підстави для складання розрахунку коригування (як на таку особу, так і на покупця товарів/послуг) з метою зменшення податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

Якщо платником податку здійснювалися операції, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, але за такими операціями платником податку були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, то такий платник податку повинен відкоригувати такі податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими статтею 192 розділу V ПКУ (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ).

Зокрема, платнику податку необхідно:

здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, операції з постачання яких підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без урахування ПДВ;

повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами вказаного вище перерахунку;

скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «-» показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів.

скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування ПДВ (з позначкою «Без ПДВ»).

Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі підрядник, який у ситуації, описаній у зверненні, складає податкові накладні за операцією з виконання підрядних робіт / розрахунки коригування до них) має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування) із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ.

Щодо питання 4

Питання визначення особи, якій мають бути повернуті кошти у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг після здійснення їх постачання, не регулюються ПКУ. Водночас порядок зменшення податкових зобовʼязань та складання розрахунку коригування до податкової накладної залежить від того, кому постачальником повертаються кошти (покупцю чи іншій особі).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).