Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2026 р. № 5340/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «_______» (далі – ОСББ) від ____ № ____ (далі – звернення) щодо окремих питань оподаткування об’єднань співвласників багатоквартирного будинку у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням ОСББ є неприбутковою організацією та включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Як повідомляється, загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку (далі – співвласники) прийнято рішення про будівництво на даху будинку сонячної електростанції потужністю до 40 кВт із системою зберігання енергії, призначеної для забезпечення власних потреб будинку (для обслуговування спільного майна – ліфтів, насосів, освітлення, індивідуального теплового пункту тощо), з установленням двонаправленого засобу обліку. Тими самими рішеннями схвалено участь ОСББ у програмі державної установи з енергоефективності (грант на часткове відшкодування вартості обладнання та робіт) та у конкурсі проєктів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках м. Києва (співфінансування 70/30 відповідно до рішення ____ міської ради).

ОСББ набуло статусу активного споживача відповідно до правил роздрібного ринку електричної енергії та здійснює постачання за комерційною пропозицією «ОСББ – самовиробництво» постачальника універсальних послуг з укладенням договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва. Зазначена комерційна пропозиція за своїми умовами призначена виключно для ОСББ та застосовується за умови, що за площадкою обліку відсутнє споживання на потреби підприємницької чи іншої господарської діяльності, із застосуванням фіксованих цін для побутових споживачів.

При цьому розрахунки здійснюються шляхом погодинного сальдування обсягів відбору та відпуску електричної енергії з подальшим щомісячним взаємозаліком їх вартості, який постачальник проводить в односторонньому порядку. Так, якщо за розрахунковий місяць вартість відпущеної (надлишкової) електричної енергії перевищує вартість відібраної, різниця сплачується постачальником на поточний банківський рахунок ОСББ. Викуп відпущеної електричної енергії здійснюється за ціною ринку «на добу наперед», яка не може перевищувати фіксовану ціну для побутових споживачів.

У зверненні зазначено, що електрична енергія виробляється переважно для власного споживання при обслуговуванні спільного майна будинку. Відповідно до рішень загальних зборів співвласників кошти, отримані як різниця за результатами взаємозаліку, спрямовуються виключно на статутні цілі – покриття витрат з електропостачання будинку (зокрема, в опалювальний період) та/або до резервного фонду ОСББ, без розподілу між співвласниками.

У зверненні ОСББ викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи зберігає ОСББ статус неприбуткової організації у разі набуття статусу активного споживача та відпуску (продажу) надлишку електричної енергії, виробленої власною сонячною електростанцією за механізмом самовиробництва, за умови спрямування всіх отриманих коштів виключно для фінансування статутної діяльності та без їх розподілу серед співвласників багатоквартирного будинку?

2. Чи розглядається продаж надлишку електричної енергії активним споживачем – неприбутковим ОСББ за механізмом самовиробництва як господарська (підприємницька) діяльність, що є підставою для виключення ОСББ з Реєстру?

3. Чи є кошти гранту від державної установи з енергоефективності та кошти бюджетного співфінансування з бюджету м. Києва на встановлення сонячної електростанції цільовим фінансуванням, яке не включається до оподатковуваного доходу та не порушує умов перебування ОСББ у Реєстрі?

4. У якому порядку ОСББ відображає у Звіті про використання доходів (витрат) неприбуткової організації надходження від продажу надлишку електричної енергії та кошти цільового фінансування (грант, бюджетне співфінансування)?

5. Чи виникає у ОСББ обов’язок реєстрації платником податку на додану вартість у зв’язку з відпуском надлишку електричної енергії з урахуванням граничного обсягу, встановленого ст. 181 Кодексу, та який саме показник враховується для його обчислення з огляду на погодинне сальдування обсягів відбору/відпуску та взаємозалік їх вартості: вартість усього обсягу відпуску чи лише сума різниці, фактично сплачена постачальником за результатами взаємозаліку?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, у тому числі щодо виробництва та реалізації електричної енергії в умовах функціонування ринку електричної енергії, не належать до компетенції ДПС і регулюються нормами цивільного законодавства та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у відповідній сфері.

Водночас, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (зі змінами) (далі – Закон № 2019), який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 7 частини першої ст. 1 Закону № 2019 активний споживач – це споживач (або група споживачів, які діють спільно), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з гнучкості або енергоефективності відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною професійною та/або господарською діяльністю.

Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 155 частини першої ст. 1 Закону № 2019).

Згідно з п. 21 частини першої ст. 4 Закону № 2019 для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.

Договірні взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (активними споживачами) електричної енергії регулюються нормативно-правовими актами у сфері електроенергетики, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (зі змінами) (далі – Правила № 312) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2023 (зі змінами) (далі – Порядок № 2651).

Пунктом 3.1 глави 3 Порядку № 2651 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва здійснюється шляхом викупу обсягу електричної енергії, виробленої генеруючими установками активного споживача та відповідно до договору, укладеного активним споживачем з електропостачальником або постачальником універсальних послуг, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Порядок розрахунків активного споживача за договором купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва встановлено главою 4 Порядку № 2651.

Пунктом 4.1 глави 4 Порядку № 2651 визначено, що проведення розрахунків між електропостачальником або постачальником універсальних послуг та активним споживачем за механізмом самовиробництва має здійснюєватись у порядку визначеному погодинного сальдування вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу та вартості обсягу відбору електричної енергії з електричної мережі, розрахованої у порядку, встановленому у п. 4.3 глави 4 Порядку № 2651, за даними автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії, встановленої на об’єкті споживача.

Розрахунки між сторонами за договором купівлі-продажу за механізмом самовиробництва проводяться за розрахунковий період, яким є календарний місяць, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.

Пунктом 4.2 глави 4 Порядку № 2651 встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва електропостачальник або постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості відпуску та відбору електричної енергії з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії станом на перший календарний день після закінчення розрахункового періоду.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість спожитої з мережі електричної енергії перевищує вартість відпущеної електричної енергії, то різниця між вартістю спожитої та відпущеної електричної енергії підлягає сплаті активним споживачем на користь електропостачальника відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість відпущеної електричної енергії перевищує вартість відібраної електричної енергії з електричних мереж оператора системи, то різниця між вартістю відпущеної та відібраної електричної енергії зараховується на особовий рахунок активного споживача та підлягає сплаті електропостачальником до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 11.4.6 глави 11.4 розділу ХІ Правил № 312 електропостачальник/постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості обсягу відпущеної електричної енергії генеруючою установкою/установкою зберігання енергії активного споживача генеруючими установками (та або генеруючими установками третіх осіб, що приєднанні до мереж такого активного споживача), в електричну мережу та вартості обсягу спожитої/відібраної електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії, станом на перше число календарного місяця після закінчення розрахункового періоду. Для активного споживача, який є суб'єктом господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, можливо проведення розрахунків за відпущену та відібрану електричну енергію без застосування взаємозаліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 2866).

Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – об’єднання) відповідно до ст. 1 Закону № 2866 є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Щодо запитань 1 та 2

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені об’єднання.

Як передбачено частиною сьомою ст. 4 Закону № 2866, об’єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками багатоквартирного будинку.

Статут об’єднання, як зазначено у частині першій ст. 7 Закону № 2866, складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об’єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2866 до виключної компетенції загальних зборів об’єднання відноситься, зокрема: затвердження статуту об’єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Права об’єднання встановлено ст. 16 Закону № 2866.

Так, відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої ст. 16 Закону № 2866 об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання, зокрема, набувати статусу активного споживача на умовах, визначених Законом № 2019.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2866 до складових коштів об’єднання відносяться, зокрема: внески і платежі співвласників; кошти та майно, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об’єднання; добровільні майнові, у тому числі грошові, внески фізичних та юридичних осіб; кошти державного та/або місцевого бюджетів, отримані на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку; кошти, отримані з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання.

Отже, здійснення об’єднанням у статусі неприбуткової організації діяльності згідно із Законом № 2019 та Порядком № 2651 з реалізації механізму активного споживача шляхом укладення ним договорів купівлі-продажу надлишкової електричної енергії, виробленої власною сонячною електростанцією за механізмом самовиробництва, з постачальником електричної енергії можливо за умов, що така діяльність передбачена статутом та кошторисом такого об’єднання з урахуванням вимог профільного Закону № 2866.

При цьому отримані доходи від таких операцій мають використовуватися виключно для фінансування видатків на утримання такого об’єднання, реалізації його мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його статутом, без розподілу отриманих доходів або їх частини серед своїх засновників, членів (співвласників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 3

Операції об’єднання з отримання коштів у вигляді гранту від державної установи з енергоефективності та коштів бюджетного співфінансування на встановлення сонячної електростанції не є підставою для виключення такого об’єднання з Реєстру та не підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств за умови, що такі операції здійснюються в межах статутної діяльності об’єднання згідно з профільним законодавством та дотриманням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 4

Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Отже, операції об’єднання з продажу надлишкової електричної енергії, виробленої власною сонячною електростанцією за механізмом самовиробництва, та з надходження і використання коштів цільового фінансування (грант, бюджетне співфінансування) відображаються у Звіті згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо запитання 5

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено ст. 188 Кодексу, відповідно до п. 188.1 якої база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю ‒ бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (зі змінами).

Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу.

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Так, відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення  або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, та звільнені від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Отже, передача об’єднанням надлишків виробленої електроенергії у мережу оператора системи є операцією з постачання товарів, а  тому операція з такої передачі відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Якщо загальна сума від усіх здійснених особою (в тому числі об’єднанням) операцій з постачання товарів/послуг (в том числі відпущеної (надлишкової) електроенергії) на митній території України, що є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), то згідно з вимогами Кодексу така особа зобов’язана зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку. При цьому, під час такого обрахунку враховується повна договірна вартість усього обсягу відпущеної об’єднання (надлишкової) електроенергії.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).