Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2026 р. № 5399/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «_______» (далі – Житлово-будівельний кооператив) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Житлово-будівельний кооператив внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) та перебуває у статусі неприбуткової організації.

Як зазначається у зверненні, відповідно до статуту Житлово-будівельного кооперативу джерелами формування його майна є, зокрема, вступні, пайові, членські та цільові внески членів такого кооперативу. Розміри вступного та пайового внесків визначаються рішенням загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу. При цьому статут Житлово-будівельного кооперативу не встановлює будь-яких обмежень щодо розміру вступного внеску або співвідношення між розмірами вступного та пайового внесків.

Загальними зборами Житлово-будівельного кооперативу розглядається питання щодо встановлення нового розміру вступного внеску для осіб, які набуватимуть членства у такому кооперативі після прийняття відповідного рішення. Передбачається, що розмір такого вступного внеску може перевищувати розмір пайового внеску. За викладеною у зверненні інформацією необхідність перегляду розміру вступного внеску обумовлена потребою у формуванні фонду Житлово-будівельного кооперативу, забезпеченні належного фінансування статутної діяльності, утриманні, експлуатації та розвитку об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, іншого майна загального користування, а також забезпеченні фінансової стабільності такого кооперативу.

Враховуючи викладене вище, у зверненні Житлово-будівельного кооперативу поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи встановлює Кодекс або інше законодавство у сфері оподаткування обмеження щодо максимального розміру вступного внеску або співвідношення між вступним та пайовим внесками в обслуговуючому кооперативі, включеному до Реєстру?

2. Чи має встановлення за рішенням загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу вступного внеску у розмірі, що перевищує розмір пайового внеску, за наведених у цьому зверненні фактичних обставин податкові наслідки для такого кооперативу як неприбуткової організації, та чи може саме по собі прийняття такого рішення вплинути на дотримання кооперативом вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

3. Чи має контролюючий орган правові підстави зробити висновок про порушення Житлово-будівельним кооперативом вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу виключно з огляду на розмір вступного внеску або його співвідношення з пайовим внеском, якщо податковим законодавством такі обмеження не встановлені, а отримані кошти використовуються виключно відповідно до статутної мети Житлово-будівельного кооперативу?

Щодо запитань 1 – 3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, зауважимо, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом).

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (зі змінами) (далі – Закон № 1087).

Згідно зі ст. 2 Закону № 1087 кооператив визначається як юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пай – це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Вступний внесок – грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов’язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, житлово-будівельні (житлові), обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга ст. 6 Закону № 1087).

Статут кооперативу, як передбачено ст. 8 Закону № 1087, повинен містити такі відомості, зокрема: мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати; тощо.

Згідно зі ст. 15 Закону № 1087 вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом (частина перша ст. 11 Закону № 1087).

До джерел формування майна кооперативу відповідно до частини другої ст. 19 Закону № 1087 віднесено, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Як передбачено ст. 23 Закону № 1087, інші кооперативи, що не є виробничими, надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Отже, житлово-будівельний кооператив має право на отримання статусу неприбуткової організації шляхом внесення до Реєстру з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку, і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним кооперативом у разі подальшого обслуговування зазначеного об’єкта нерухомого майна та управління ним таким житлово-будівельний кооперативом.

Серед обов’язкових умов для перебування житлово-будівельного кооперативу у статусі неприбуткової організації є, зокрема, утворення та реєстрація в порядку, визначеному профільним Законом № 1087, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами в межах Закону № 1087, а також заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

При цьому питання порядку встановлення та внесення вступного та пайового внесків членами житлово-будівельного кооперативу не регулюються нормами Кодексу, а також Кодекс не регулює питання стосовно співвідношень між вступним та пайовим внесками в обслуговуючому кооперативі, у тому числі в житлово-будівельному кооперативі, для цілей перебування такого кооперативу у Реєстрі.

Зазначені вище питання регламентуються Законом № 1087.

Водночас повідомляємо, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері житлової політики є Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України відповідно до п. 1 Положення про Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2026 року № 1003.

Міністерство юстиції України відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (зі змінами), є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб.

Тож з питань порядку встановлення та внесення вступного та пайового внесків членами житлово-будівельного кооперативу доцільно звернутися до Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України та Міністерства юстиції України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).