Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2026 р. № 5411/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «_________» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування благодійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Благодійний фонд внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) та перебуває у статусі неприбуткової організації за ознакою неприбутковості 0036 (благодійні організації).

Благодійний фонд збирає кошти, закуповує необхідне обладнання та забезпечує захисників України відповідно до конкретних потреб, поданих військовими підрозділами, з метою протидії та стримування збройної агресії російської федерації.

Як повідомляється, керування Благодійним фондом здійснюється одноосібно головою цього фонду, громадянином України, який здійснює оперативне управління всіма поточними справами Благодійного фонду, без доручення представляє інтереси Благодійного фонду перед фізичними та юридичними особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, має право укладати договори та вчиняти інші юридичні дії від імені Благодійного фонду, підписувати фінансові документи, розпоряджатися коштами та майном такого фонду в межах наданих повноважень.

У випадку, якщо голова Благодійного фонду буде призваний на військову службу за мобілізацією, розглядаються окремі варіанти подальшого оформлення його повноважень для забезпечення діяльності такого фонду (підписання документів та звітності кваліфікованим електронним підписом, оформлення внутрішніх розпорядчих документів тощо дистанційно у позаслужбовий час), а саме: переведення голови Благодійного фонду на виконання обов’язків на громадських засадах без оплати праці або залишення його на посаді зі збереженням виплати заробітної плати.

З огляду на викладене у зверненні Благодійного фонду поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи буде вважатися порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу виконання головою Благодійного фонду своїх обов’язків на громадських засадах без нарахування йому заробітної плати та сплати відповідних податків (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) у зв’язку з його призовом на військову службу?

2. Чи зобов’язаний Благодійний фонд подавати повідомлення за формою 1-ОПП або вчиняти інші реєстраційні дії в органах ДПС у разі переходу голови Благодійного фонду до виконання обов’язків керівника на громадських засадах (безоплатно)?

3. У разі, якщо Благодійний фонд не призупинить трудовий договір та продовжить щомісячно нараховувати і виплачувати заробітну плату мобілізованому голові Благодійного фонду (який у вільний від військової служби час продовжує підписувати документи Благодійного фонду дистанційно), чи буде це вважатися контролюючим органом як порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу (зокрема, щодо нецільового використання коштів) та чи не призведе до втрати статусу неприбуткової організації?

4. Яким чином Благодійний фонд має відображати у податковій звітності (зокрема, у формі 4 ДФ) виплати мобілізованому керівнику, якщо буде прийнято рішення про збереження за ним виплати саме заробітної плати в повному обсязі?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Кодексу працівником є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Тож у разі застосування понять, пов’язаних з оплатою праці, необхідна наявність трудових відносин між фізичною особою та підприємством.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту, як встановлено частиною третьою ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), визначається КЗпП, Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами) (далі – Закон № 108/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до ст. 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 119 КЗпП за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тож положеннями КЗпП для працівника підприємства на час військової служби за призовом під час мобілізації не передбачено можливості залучення такого мобілізованого працівника до роботи за тим місцем роботи, де він працював на час призову, або будь-яким іншим за трудовим договором, крім військової служби, а також збереження роботодавцем середнього заробітку таким мобілізованим працівникам.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 06 серпня 2026 року № 1029, таке Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

При цьому питання оформлення юридичними особами – роботодавцями трудових відносин із мобілізованими працівниками у період проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації, порядку здійснення будь-яких виплат таким працівникам, а також правомірності та умов виконання функцій керівника юридичної особи на громадських засадах (без укладення трудового договору та без нарахування заробітної плати) належать до компетенції Міністерства економіки та довкілля України.

Щодо запитання 1

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, згідно з п.п. 133.4.4 ¹ п. 133.4 ст. 133 Кодексу виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073). Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом № 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.

Відповідно до пунктів 2 – 4 та 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073 установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема: цілі та сфери благодійної діяльності; інформацію щодо органів управління благодійної організації, їх склад, компетенцію, порядок діяльності та прийняття ними рішень; порядок призначення, обрання або затвердження членів органів управління благодійної організації, крім вищого органу управління благодійного товариства та благодійного фонду, їх заміщення, зупинення їх повноважень, припинення їх повноважень (відкликання); джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Відповідно до ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Тож обов’язковими умовами для благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5073 (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску, виплати компенсацій та інших виплат на користь працівників благодійної організації у встановленому Кодексом порядку), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому норми Кодексу, що регулюють порядок отримання статусу неприбуткової організації, не регулюють трудові відносини та не містять спеціальних обмежень щодо виконання керівником благодійної організації своїх обов’язків на громадських засадах без нарахування йому заробітної плати.

Отже, виконання головою Благодійного фонду своїх обов’язків на громадських засадах без нарахування йому заробітної плати не призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 2

Першоджерелом відомостей стосовно зареєстрованих в Україні юридичних осіб є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), ведення якого здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами) (далі – Закон № 755).

Відповідно до ст. 9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, як передбачено п. 13 частини другої цієї статті, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

Облік платників податків, внесення змін до облікових даних платників податків юридичних осіб в контролюючих органах є похідною процедурою від державної реєстрації та здійснюється відповідно до статей 64, 66 Кодексу на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, отриманих у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом № 755, без подання будь-яких документів до контролюючих органів.

Отже, першоджерелом відомостей щодо юридичної особи, зокрема, керівника, є Єдиний державний реєстр. Дані щодо зміни керівника юридичної особи вносяться до інформаційних систем контролюючих органів на підставі відповідних відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, без додаткового подання платником податків до контролюючих органів заяв та документів.

Якщо керівник мобілізований до Збройних Сил України та на відповідний період виконання обов’язків керівника буде покладено на уповноважену особу, то стосовно такої особи мають бути внесені дані до Єдиного державного реєстру як про керівника.

Слід зауважити, що коли керівник, який був мобілізований до Збройних Сил України, знову приступить до виконання своїх обов’язків, то дані про керівника юридичної особи мають бути оновлені в Єдиному державному реєстрі.

Щодо запитання 3

Що стосується здійснення організацією у статусі неприбуткової організації виплат у сумі середнього заробітку найманим працівникам за трудовим договором (у тому числі керівнику організації), призваним під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, то в загальному порядку, враховуючи приписи ст. 119 КЗпП та вимоги абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, проведення таких виплат призведе до втрати неприбуткового статусу такою неприбутковою організацією.

При цьому для благодійної організації виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь мобілізованих працівників такої організації, у тому числі керівника такої організації, не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру, за умови дотримання вимог п.п. 133.4.4 ¹ п. 133.4 ст. 133 Кодексу (розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік).

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 4

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами-підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб-підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку юридичною особою у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «101».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).