Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що планує звернутися Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проханням надати Товариству статусу критичного підприємства у відповідності до п. 5 Критеріїв визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки, затверджених наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24 червня 2026 року № 6954 (далі – Критерії). До критеріїв визначення Товариства таким є: провадження діяльності на території трьох і більше областей України; мати середню кількість застрахованих осіб не менше трьох областей України; загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за останні три місяці на території не менше трьох областей України повинна становити не менше 24000,00 грн по кожній області.
Товариство орендує п’ять складів у різних областях України та взяте на податковий облік у чотирьох областях за неосновним місцем обліку. Товариство планує працевлаштувати, шляхом укладання трудових договорів, працівників та провадити фактичну діяльність у трьох регіонах України через створені структурні підрозділи Товариства.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи має право Товариство перераховувати у відповідні місцеві бюджети, де знаходяться відокремлені підрозділи, окрім податку на доходи фізичних осіб, нарахованого із заробітної плати співробітників структурних підрозділів Товариства, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та військовий збір, нарахованих Товариством за таких співробітників?
2. Чи включається єдиний внесок та військовий збір до загальної суми, яка порівнюється з показником 24000,00 грн., тобто чи може відповідність критерію підтверджуватися шляхом сумування податків, зборів, платежів та включатися в суму податків для дотримання вимог Критеріїв отримання Товариством статусу критичного ?
Щодо першого питання
Щодо військового збору
Відповідно до п. 12 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України. Як виняток з положень п. 12 частини другої ст. 29 БКУ, військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
з 1 липня 2026 року по 31 грудня 2026 року зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовується на виплату грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (ст. 282 Закону України від 10 червня 2026 року № 4908-ІX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони»).
Таким чином, військовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за місцезнаходженням (реєстрації) Товариства на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.
Щодо єдиного внеску
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, Товариство сплачує (перераховує) єдиний внесок за основним місцем обліку Товариства.
Щодо питання другого
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2026 року № 1029 затверджено Положення про Міністерство економіки та довкілля України, відповідно до п. 1 якого Міністерство економіки та довкілля України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема: формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері розвитку підприємництва; формування та реалізацію державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Отже, з питання щодо включення єдиного внеску та військового збору до загальної суми сплачених податків, платежів і зборів (24000,00 грн.) для дотримання вимог Критеріїв , доцільно звернутись до Міністерства економіки та довкілля України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |