Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2026 р. № 5498/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування положень підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I та підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є платником податку на прибуток підприємств, здійснює бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та планує за підсумками 2026 року отримати дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, у сумі, що перевищує 150 млн гривень.

У 2026 році платник податків планує здійснювати операції з придбання товарів у двох юридичних осіб – нерезидентів, зареєстрованих у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії (далі – Великобританія), організаційно-правовою формою яких є LLP (Limited Liability Partnership) (далі – Нерезидент 1 та Нерезидент 2).

Організаційно-правова форма LLP (Limited Liability Partnership) з місцем реєстрації у Великобританії включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм» (далі – Перелік № 480).

Учасниками (партнерами) Нерезидента 1 є дві фізичні особи – резиденти України та фізична особа – резидент Великобританії.

Учасниками (партнерами) Нерезидента 2 є три фізичні особи – резиденти держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування та які не включені до переліку держав (територій), визначеного відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Якщо дві фізичні особи – учасники (партнери) Нерезидента 1 є податковими резидентами України, а третій учасник (партнер) є резидентом Великобританії, чи буде достатньо довідки, складеної відповідно до абзацу четвертого підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, для виключення господарських операцій між платником податків та Нерезидентом 1 з переліку контрольованих операцій за 2026 рік?

2. Якщо всі три фізичні особи – учасники (партнери) Нерезидента 2 є податковими резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (крім держав (територій), визначених підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу), чи буде достатньо наявної довідки, складеної відповідно до абзацу четвертого підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, для визнання господарських операцій між платником податків та Нерезидентом 2 за 2026 рік неконтрольованими?

3. Чи зобов’язаний платник податків за наслідками 2026 року збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, за операціями з Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, які не є контрольованими, якщо учасники (партнери) Нерезидента 1 та Нерезидента 2 сплачують корпоративний податок в державах, резидентами яких вони є?

 

Щодо питань 1 – 2

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо відповідно до підпункту «а» цього підпункту.

Підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Згідно з підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, господарські операції платника податків з Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, визнаватимуться неконтрольованими за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, за умови подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки за відповідний податковий період, яка підтверджує, що Нерезидент 1 і Нерезидент 2 та/або всі учасники (партнери) Нерезидента 1 і Нерезидента 2 є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, виданої компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізованої та перекладеної відповідно до законодавства України.

 

Щодо питання 3

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних, зокрема у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно з абзацом п’ятим підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу I Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Відповідно до абзацу шостого підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (абзац дев’ятий підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Особливості щодо підтвердження платником податку сум витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту роз’яснені у відповіді на питання 8 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 266 (далі – УПК № 266).

Водночас, відповідно до відповіді на питання 6 УПК № 266, – якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом-нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначений підпункт статті 140 розділу III Кодексу не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Отже, для цілей застосування положень підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу має значення факт сплати податку на прибуток (корпоративного податку) саме нерезидентом, який є безпосереднім контрагентом платника податків, у державі його реєстрації.

Таким чином, якщо платник податків здійснював операції з придбання товарів із Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, та такі операції не є контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, він може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу за умови:

- підтвердження сум витрат по неконтрольованих операціях за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту,

або

- надання документа (довідки), який підтверджує сплату податку на прибуток (корпоративного податку) саме такими нерезидентами – контрагентами платника податків у державі їх реєстрації – Великобританії, у періоді здійснення операцій, виданого фінансовим (податковим) органом Великобританії за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, та належним чином легалізованого і перекладеного відповідно до законодавства України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).