Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2026 р. № 5500/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі транспортними засобами (далі – ТЗ), під час якої виникають ситуації, коли придбаний для подальшого продажу наземний ТЗ на момент укладення угоди вже був зареєстрований в Україні (або зареєстрований в іноземній державі) та реалізується платником податків як об'єкт повторної реєстрації, проте має загальний наземний пробіг менше 6 000 км та/або перебуває в експлуатації менше 1 року.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи є факт проведення повторної (не першої) реєстрації наземного ТЗ в Україні (або наявність його попередньої реєстрації в іншій державі) достатньою підставою для визнання такого ТЗ вживаним товаром у розумінні пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, навіть якщо його загальний наземний пробіг становить менше 6000 км та/або термін використання становить менше 1 року;

2) чи правильно Товариство розуміє, що для визнання ТЗ «новим» у розумінні пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ необхідне одночасне дотримання трьох умов (перша реєстрація в Україні, відсутність реєстрації за кордоном та пробіг до 6000 км), а невідповідність хоча б одній із цих вимог відноситиме такий ТЗ до категорії вживаних товарів;

3) чи має право платник податку застосовувати «маржинальний» порядок визначення бази оподаткування ПДВ (позитивну різницю між ціною продажу та ціною придбання) при реалізації ТЗ, придбаного у особи, не зареєстрованої платником ПДВ, якщо такий ТЗ на момент придбання вже мав реєстрацію в Україні (тобто здійснюється його повторна реєстрація), незалежно від показників його пробігу та строку експлуатації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, у разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону (за вибором платника податку). При цьому середньоринкова вартість транспортного засобу визначається відповідно до пункту 173.1 статті 173 розділу ІV ПКУ;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається, зокрема, наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 2

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається ТЗ, який одночасно відповідає таким ознакам, зокрема, ТЗ вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів. У разі якщо ТЗ не відповідає хоча б однієї з зазначених вимог, такий ТЗ не підпадає під визначення нового транспортного засобу, а отже такий ТЗ вважається вживаним для цілей розділу V ПКУ.

Щодо питання 3

Якщо платник податку здійснює операцію з постачання (продажу) ТЗ, який вважається вживаним для цілей розділу V ПКУ (в т.ч. якщо такий ТЗ не відповідає хоча б однієї з зазначених у пункті 189.3 статті 189 розділу V ПКУ ознак нового ТЗ) та такий ТЗ було придбано у особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, то база оподаткування за такою операцією визначається як позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).