Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2026 р. № 5495/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо податкового обліку операцій при знищенні нереалізованого товару внаслідок обстрілів та прощення заборгованості по такому товару та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, контрагент, з яким укладено Договір поставки товарів, запропонував укласти Додаткову угоду за умовами якої, у випадку знищення товару, купленого в ТОВ, 50 відсотків вартості нереалізованого товару звільняється від оплати шляхом прощення боргу.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

які податкові наслідки для ТОВ у разі укладання такої угоди?

Враховуючи, що у зверненні не зазначено всіх обставин здійснення господарських операцій між ТОВ та його контрагентом-покупцем ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства з врахуванням наявної інформації.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV)).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Водночас зазначаємо, що відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Отже, якщо заборгованість за відвантажений покупцю товар не була погашена та платником податку на прибуток прийнято рішення про прощення частини такої заборгованості за цей товар, то відповідно такі товари набувають статусу безоплатно наданих товарів, і на їх вартість підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування у випадках визначених п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у звітному періоді, коли прийнято рішення про таке прощення.

Водночас, діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на частину безоплатно наданих товарів іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рік.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

З питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з прощення частини заборгованості нереалізованих товарів, відвантажених постачальником, що знищені внаслідок обстрілів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів) (ст. 257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими статтями 253 – 255 ЦКУ.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996-XIV, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 Кодексу).

На дату зарахування коштів від покупця або фактичного постачання (відвантаження) товарів ТОВ повинно визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, на підставі якої покупець має право включити суми ПДВ до податкового кредиту.

В описаній у зверненні ситуації податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані під час відвантаження товару, залишаються. Відповідно п. 192.1 ст. 192 Кодексу, розрахунок коригування не складається, оскільки прощення боргу не є поверненням товару.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).