Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Приватного підприємство (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Товариство здійснює реалізацію Товарів юридичним особам та фізичним особам-підприємцям на підставі укладених договорів поставки.
Товариство як постачальник має поточний банківський рахунок 2600 у форматі IBAN, для здійснення господарської діяльності, відкритий згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89.
Відповідно до договору поставки Покупці здійснюють розрахунки за поставлені Товари у безготівковій формі на поточний рахунок Товариства.
Переглядаючи виписки по розрахункових рахунках Товариства ми відзначили, що в більшій мірі Покупці здійснюють розрахунки за придбаний Товар зі своїх поточних рахунків 2600.
Однак, є декілька надходжень за оплату Товару, де зазначається як платник/джерело коштів рахунок на 2650, тобто рахунок небанківської фінансової установи.
Оскільки Товариство сумлінно дотримується вимог законодавства, то у нього виникло запитання щодо того, чи є розрахунковою операцією у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) з оплати Покупцем-юридичною особою, Товару з рахунку 2650, який належить небанківській фінансовій установі/платіжній системі, якщо кошти внаслідок проведення платежу зараховуються на рахунок Постачальника 2600.
Варто зауважити, що надходження коштів із рахунку Покупця, який розпочинається на 2650, пов’язаний з виконанням зобов’язання Покупця - юридичної особи за договором поставки Товару, а Товариство, яке є постачальником Товару, отримує кошти на власний поточний рахунок, який розпочинається на 2600.
Зазначений спосіб надходження коштів обумовлений тим, що Покупець є небанківською фінансовою установою і відповідно рахунок 2650, є одним із основних рахунків, і відповідно з нього було здійснено розрахунок за Товар на наш рахунок 2600.
При цьому Товариство не приймає від Покупця готівкові кошти, не отримує безпосередньо платіжну картку покупця, не користується платіжними сервісами для отримання оплати та не здійснює розрахунок через власний платіжний термінал.
У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Товариство звернувся до податкового органу із такими запитаннями:
Чи є розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 операція з оплати Товару за договором поставки, Покупцем-юридичною особою, який є небанківською фінансовою установою, з рахунку 2650, якщо кошти внаслідок проведення платежу зараховуються на поточний рахунок 2600 Постачальника?
Чи є розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 операція з оплати Товару за договором поставки, Покупцем-юридичною особою, який здійснив оплату через небанківські фінансові установи/платіжні установи з рахунку 2650, якщо кошти внаслідок проведення платежу зараховуються на поточний рахунок 2600 Постачальника?
Чи має саме факт надходження коштів на поточний рахунок Постачальника 2600 з рахунку Покупця 2650, юридичне значення для визначення способу проведення розрахунків у розумінні Закону № 265 та виникнення обов’язку Постачальника застосовувати РРО / ПРРО?
Чи вважається зазначена операція безготівковим переказом коштів між суб’єктами господарювання за договором поставки, якщо Покупцем і Постачальником є юридичними особами, а кошти зараховуються на поточний рахунок Постачальника 2600, незалежно від того, через який рахунок фінансової/платіжної установи проходить платіж?
Також просимо зазначити, у випадку визнання таких операцій безготівковими, які саме обставини та документи мають підтверджувати безготівковий характер такої операції та відсутність розрахункової операції у розумінні Закону № 265, зокрема буде достатньо договору поставки, рахунку на оплату, платіжного доручення від Покупця, банківської виписки Постачальника та документів, що підтверджують зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника 2600
Чи виникає у Постачальника обов’язок застосовувати РРО / ПРРО при отриманні оплати від юридичної особи за договором поставки Товару, якщо кошти фактично зараховуються на поточний рахунок Постачальника 2600, але платіж надійшов з рахунку 2650 небанківської фінансової установи/платіжної установи?
Чи необхідно для цілей застосування Закону № 265 встановлювати, яким саме платіжним інструментом скористався Покупець, якщо остаточним отримувачем коштів є Постачальник, а кошти зараховуються безпосередньо на його поточний рахунок 2600?
Чи змінюється відповідь на зазначені питання у випадку, якщо Покупець здійснює оплату через систему інтернет-банкінгу або платіжний сервіс, але при цьому кінцевим отримувачем коштів є Постачальник, а кошти зараховуються на його поточний рахунок 2600?
Чи має Постачальник застосовувати РРО / ПРРО у випадку, якщо оплата за Товар здійснюється Покупцем-юридичною особою на підставі договору поставки, а у платіжній операції бере участь небанківська фінансова/платіжна установа, яка здійснює переказ коштів та відображається у банківській виписці як джерело надходження коштів?
Чи виникає у Постачальника обов’язок застосовувати РРО / ПРРО при отриманні оплати від юридичної особи за договором поставки Товару, якщо кошти фактично зараховуються на поточний рахунок Постачальника 2600, але в банківській виписці зазначено, що платіж надійшов з балансового рахунку 2924, 2655, 2620, 2605, 2625?
Перед наданням відповідей на запитання завертаємо увагу Товариства, що ним не деталізовано участі третіх осіб задіяних в процесі доставки товарів та в прийманні оплати Товариством. Не охарактеризовано та не деталізовано прав та обов’язків кожного з учасників відповідно до договірних відносин укладених із Товариством кожним із учасників, не охарактеризовано відповідно до чинних умов договорів у який момент здійснюється оплата товару (до вручення чи після) та відповідно не вказано відповідно до договорів товар вручається покупцеві до оплати чи після.
Також, Товариством прямо не вказано із практичним застосуванням якої саме норми Закону № 265 у Товариства виникли труднощі та яка норма потребує роз’яснення.
Щодо питань 1 та 2.
Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Враховуючи наведене, в контексті звернення, приймання Товариством від покупців оплати за товар у будь-який спосіб є розрахунковою операцією.
Щодо питання 3.
Сам по собі факт надходження коштів на поточний рахунок Постачальника 2600 з рахунку Покупця 2650, не має значення для визначення способу проведення розрахунків у розумінні Закону № 265 та виникнення обов’язку Постачальника застосовувати РРО / ПРРО
Номера рахунків згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89, можуть слугувати для Товариства лише інструментом щодо визначення за допомогою якого саме надавача платіжних послуг було здійснено оплату товару (послуг) – банку чи небанківського надавача платіжних послуг, що у свою чергу уже має значення для виникнення обов’язку у Товариства щодо застосування РРО / ПРРО.
Щодо питання 4.
Надання відповіді на питання 4 потребує роз’яснення положень нормативно-правових актів контроль за яким на податкові органи не покладений, а тому відповідь на питання 4 не може бути надана ДПС.
При цьому звертаємо увагу, що Закон № 265 не містить такої підстави для можливості не застосування РРО / ПРРО як «безготівковий переказ коштів».
Також приймання оплати за товар (послуги) у безготівковій формі не може свідчити про відсутність ознак розрахункової операції.
Щодо питань 5 – 9.
Питання 5 – 9 є взаємопов’язаними регулюються одними і тими ж положеннями Закону № 265, а тому відповіді на них надаються одночасно.
Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.
Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів чи організаційно-правова форма суб’єкта господарювання – покупця товарів, як зазначено у питаннях Товариства.
Як відповідь на питання 5 – 9 повідомляємо, якщо Товариство надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.
У разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.
Водночас відсутність підстав щодо застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265 не позбавляє Товариство права на застосування інших пунктів статті 9 Закону № 265, за умови якщо спосіб організації господарської діяльності Товариства відповідає правилам визначеним у таких пунктах.
Додатково звертаємо увагу, що питання 6 є незрозумілим, оскільки в контексті звернення розрахунки за проданий Товариством товар здійснюються із використанням реквізитів рахунків відкритих у банках та небанківських надавачів платіжних послуг.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________
Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |