Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в межах компетенції повідомляє наступне.
Як зазначено у зверненні платник податків є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків, не платник ПДВ, здійснює продаж товарів на маркетплейсах та з метою розширення асортименту товарів, що продаються, планує укласти договори комісії з іншими фізичними особами – підприємцями та юридичними особами.
Отже, фізична особа – підприємець планує укласти договори комісії відповідно до яких вона як Комісіонер, буде здійснювати продаж товарів виробниками яких є інші фізичні особи – підприємці та юридичні особи (Комітенти).
Відповідно до договорів, які планується укласти, Комісіонер буде отримувати на маркетплейсах оплату від покупців за продані товари та перераховувати такі кошти на рахунки Комітентів, при цьому Комітенти у свою чергу будуть виплачувати Комісіонеру комісійну винагороду, передбачену укладеним між ними договором.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яка сума доходів включається до декларації фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи, який здійснює продаж товарів за договорами комісії та отримує доходи від їх продажу, як Комісіонер у вигляді комісійної винагороди відповідно до украденого договору комісії: вся сума, що надійшла на рахунок фізичної особи – підприємця чи тільки сума комісійної винагороди отриманої від Комітента?
2. Яка сума доходів включається для розрахунку граничного обсягу доходу, який дає право перебувати такому платнику податків на третій групі єдиного податку, у випадку продажу фізичною особою – підприємцем товарів за договором комісії: вся сума, що надійшла на рахунок фізичної особи – підприємця чи тільки сума комісійної винагороди отриманої від Комітента?
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).
Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
При цьому форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 ст. 296 Кодексу, затверджуються в порядку, встановленому ст. 46 Кодексу (п. 296.9 ст. 296 Кодексу).
Так, наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами, затверджена Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація).
Щодо першого питання
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка здійснює господарську діяльність на підставі договору комісії як Комісіонер, відображає у Декларації виключно суму винагороди.
Щодо другого питання
Для розрахунку граничного обсягу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи (Комісіонера), який дає право перебувати такому платнику податків на третій групі єдиного податку, враховується тільки сума винагороди.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |