Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2026 р. № 5518/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від ( ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомила, що у 2025 році перебувала на загальній системі оподаткування та одночасно отримувала доходи у вигляді заробітної плати за трудовим наймом. Також у 2025 році платником податків понесені витрати на оренду житла як внутрішньо переміщеною особою, що дає право платнику податків на податкову знижку відповідно до ст. 166 Кодексу.

Платником податку подану податкову декларацію про майновий стан і доходи (дала – Декларація) за 2025 рік (тип – звітна), де у рядку 8 «Категорія платника» обрано статус «підприємець», проте, у такій декларації не було задекларовано податкову знижку та не додано додаток Ф3 до Декларації. Платником податку подано «уточнюючу» Декларацію за 2025 рік з Додатком Ф3, де у рядку 8 «категорія платника» повторно зазначено статус «підприємець».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Яким чином технічно та відповідно до вимог податкового законодавства задекларувати право на податкову знижку фізичній особі, яка за підсумками 2025 року вже подала Декларацію із категорією платника «підприємець» та помилково не задекларувала в ній податкову знижку і не заповнила Додаток Ф3 до Декларації?

2. Яку саме категорію платника слід обрати у рядку 8 розділу І «загальні відомості» в уточнюючій Декларації за 2025 рік при додаванні додатка Ф3 до Декларації для одночасного відображення доходів від отриманих від господарської діяльності та розрахунку податкової знижки: статус «підприємець» чи статус «особа, яка заявляє право на податкову знижку»?

Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку визначений ст. 166 Кодексу.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

При цьому, відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

Пунктом 49.2 ст. 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого п. 177.11 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Форма Декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Згідно з п.п. 7 п. 1 розділу ІІІ Інструкції у рядку 8 «Категорія платника» розділу І «Загальні відомості» Декларації позначкою «х» позначається одна з категорій платника, зокрема:

категорія «підприємець» обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить підприємницьку діяльність, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;

категорія «особа, яка декларує право на податкову знижку» обирається фізичною особою, яка в декларації відображає підстави для нарахування податкової знижки відповідно до ст. 166 розділу IV Кодексу.

Пунктом 2 розділу II Інструкції визначено, що додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними.

Так, для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування формою Декларації передбачено заповнення окремого додатка Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою».

Для фізичних осіб, які заявляють право на податкову знижку формою Декларації передбачено заповнення додатка Ф3 «Розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку».

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, що заявляє право на податкову знижку, подає Декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, із заповненням додатків Ф2 та Ф3.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Враховуючи вищезазначене у разі якщо платником податків - фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування у поданій Декларації за звітний (податковий) період помилково не задекларовано суму податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання з цього податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку, то такий платник податків має право до кінця такого звітного (податкового) періоду подати уточнюючий розрахунок. При цьому, відповідно до Інструкції передбачено що у такому уточнюючому розрахунку у розділі I «Загальні відомості» Декларації поначається:

у рядку 1 позначкою «х» позначається тип декларації «уточнююча»;

у рядку 8 позначкою «х» позначається категорія «підприємець».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

.