Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2026 р. № 5520/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків здійснює господарську діяльність як фізична особа – підприємець, основним видом економічної діяльності є 23.70 «Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю. Для здійснення господарської діяльності платник податків використовує майновий комплекс, до якого входить нерухоме майно, належне платнику податків на праві приватної власності, а саме: нежитлова будівля (прохідна); нежитлова будівля (будівля ремонтної майстерні); нежитлова будівля (артсвердловина); будівля (адмінбудівля); нежитлова будівля (сарай для сільськогосподарських машин). Зазначені будівлі знаходяться на території ( ) об’єднаної територіальної громади ( ) області на земельних ділянках з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та використовуються у виробничому процесі. Інші складові комплексу є також допоміжними приміщеннями цілісного об’єкту та призначені для обслуговування об’єкту промисловості. Жодне з приміщень платником податку в оренду, лізинг, позичку іншим особам не здавалися і не здаються.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи виступає об’єктом оподаткування перелічене у зверненні нерухоме майно, яке належить платнику податків на праві власності та яке платник податків використовує у господарській діяльності у розумінні п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 262 Кодексу?

2. Чи виникає у платника податків обов’язок сплачувати щодо переліченого платником податків у зверненні нерухомого майна (будівель) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням діючої редакції п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 262 Кодексу?

3. Які, можливо, податкові обов’язки виникають у платника податків додатково щодо вказаного у зверненні нерухомого майна (будівель) у ході здійснення платником податків господарської діяльності?

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.

Так, відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, затверджено наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573.

Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України.

Враховуючи зазначене, об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі промисловості, віднесені до класу «Будівлі промислові та склади» (код 125) НК 018:2023, що належать на праві власності та використовуються за призначенням у господарській діяльності фізичними особами – підприємцями, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з вимогами п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Щодо надання індивідуальної податкової консультації з використанням судової практики

Оскільки приписами пп. 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, то контролюючий орган, надаючи індивідуальну консультацію наділений правом тлумачити лише норму податкового законодавства в практичному її використанні, при цьому не вправі їх роз`яснювати з урахуванням висновків судів, прийнятих у конкретних спорах з конкретними обставинами.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію