Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.09.2026 р. № 5546/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем та планує здійснювати господарську діяльність з видобуванням та подальшою реалізацією корисних копалин, зокрема. піску, гравію та гравійно-піщаної суміші (ГПС) та будівельної глини. Фізична особа – підприємець планує застосовувати спрощену систему оподаткування, здійснюючи реалізацію видобутої продукції.

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», пісок та інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення віднесено до корисних копалин місцевого значення.

Згідно з п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи має право фізична особа – підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, здійснювати видобування та подальшу реалізацію піску, гравію, гравійно-піщаної суміші (ГПС) та будівельної глини, якщо такі корисні копалини відповідно до законодавства України належать до корисних копалин місцевого значення?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Добування корисних копалин – це сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема, з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постановою № 827 затверджені переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, згідно якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Так, Переліком корисних копалин загальнодержавного значення передбачено, що пісок, глина, гравій можуть використовуватися за декількома напрямами, зокрема, як сировина цементна (включає глину); сировина для пиляних стінових матеріалів (включає глину); сировина цегельно-черепична (включає глину); глинисті суміші; піщані суміші; піщано-гравійні суміші тощо.

Крім того, сировина піщана (пісок) та інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення належать до Переліку корисних копалин місцевого значення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Так, п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець планує здійснювати видобування та продаж гравійно-піщаної суміші (ГПС), піску та глини, які належать до сумішів, зазначених у Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, то такий суб’єкт господарювання не має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, якщо видобування та продаж піску, глини та гравію здійснюється не у складі сумішів, перелічених у Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, тобто в межах Переліку корисних копалин місцевого значення, то такий суб’єкт господарювання може застосовуватися спрощену систему оподаткування.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.