Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2026 р. № 5555/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо окремих питань, пов’язаних з виправленням помилок, допущених при складанні податкової накладної, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні між постачальником (продавцем) та Товариством (покупцем) було укладений договір купівлі-продажу неподільного об’єкта (далі – Товар). Товариством 02.04.2026 було сплачено попередню оплату (аванс) частини вартості Товару, за результатами чого постачальником було складено податкову накладну та таку операцію. Згодом, 03.04.2026 постачальник передав Товар у власність Товариству та склав відповідну податкову накладну, зазначивши дату її складання 02.04.2026 (замість 03.04.2026).

Враховуючи зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має Товариство право на податковий кредит з ПДВ на підставі даних податкової накладної, у якій невірно зазначено дату її складання?

2. Чи можливо виправити помилку у даті складання податкової накладної шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної?

3. Якщо ні, то як виправити помилку у даті складання податкової накладної?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Також пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу визначено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, до яких зокрема, належить дата складання податкової накладної.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу, постачальник (продавець) товарів / послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

При цьому не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Водночас відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону № 996).

Отже, дані, зазначені у податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією з постачання товарів / послуг.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Дані, зазначені у податковій накладній, яка складається при здійсненні операції з постачання товарів / послуг, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією. Якщо показники податкової накладної не відповідають даним первинних (бухгалтерських) документів, то така податкова накладна складена з порушенням норм Кодексу.

Отже, покупець не має права на включення до податкового кредиту суму ПДВ, зазначеної у податковій накладній, у якій допущено помилку, зокрема, у даті складання.

Щодо питань 2 та 3

З метою виправлення помилки платник податку:

1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники частини Товару та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).