Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2026 р. № 5442/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, платником єдиного податку третьої групи, з основним видом економічної діяльності за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». При цьому одночасно має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, а саме здійснюю адвокатську діяльність та перебуває на обліку в контролюючому органі як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. У першій ситуації платник одночасно перебуває у трудових відносинах із юридичною особою та офіційно працює на посаді юриста (юрисконсульта).

За платника роботодавцем нараховується та сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). При цьому платник продовжує здійснювати діяльність як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи та має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність – адвоката.

У другій ситуації платник не перебуває у трудових відносинах та не має роботодавця, який сплачує єдиний внесок. При цьому одночасно є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи з КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права» та особою, яка провадить незалежну професійну діяльність – адвокатом.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно платнику за календарні місяці, за які роботодавець сплатив єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, додатково сплачувати єдиний внесок за себе як фізична особа – підприємець та/або як адвокату, який провадить незалежну професійну діяльність?

2. Якщо платник не є найманим працівником і сплачує єдиний внесок за себе як фізична особа – підприємець, чи потрібно додатково сплачувати єдиний внесок за себе як адвокату, який провадить незалежну професійну діяльність, у тому числі з доходу, отриманого від адвокатської діяльності та за надання безоплатної правничої допомоги?

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску є:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для платників, зазначених, зокрема у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас частиною п'ятою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Крім того, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Щодо першого питання

Якщо роботодавцем сплачено страховий внесок за особу, яка визначена у пунктах 4 або 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, то такі особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Така особа може бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення нею бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такою особою база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Щодо другого питання

Отже, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець і не є найманим працівником, звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.