Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2026 р. № 5443/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається відповідно до норм, які діяли до 01.01.2026.

У своєму зверненні платник податку повідомила, що зареєстрована .2017 та перебуває на спрощеній системі оподаткування, третьої групи групи (без ПДВ). З .2024 фізична особа – підприємець перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а далі – у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Найманим працівником не являється, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на період декретної відпустки сплачує Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи зобов’язана фізична особа – підприємець, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачувати єдиний внесок «за себе» у період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку? Якщо є звільнення від сплати єдиного внеску «за себе», то в який період фізична особа – підприємець може не сплачувати вищевказаний податок ?

Відповідно до статей 3, 10, 11, 12 та Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811) при народженні дитини одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, призначається допомога у розмірі 41 280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом другим пункту 14 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон № 4681), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску(частина п’ята статті 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого, дванадцятого пункту 1 частини першої статті 4 Закон № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Водночас, частиною шостою статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 Порядку механізм сплати єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнається Порядком.

Єдиний внесок за осіб, зазначених у підпункті 6 пункту 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.

За осіб, зазначених у підпункті 6 пункту 1 Порядку, зокрема за осіб, які відповідно до абзацу другого пункту 14 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Закону № 4681, єдиний внесок сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України (підпункт 1 пункту 21 Порядку).

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску (далі – Платники). При цьому згідно з підпунктом 3 цього пункту за осіб, зазначених у підпункті 6 пункту 1 Порядку, Платником є Пенсійним фонд України.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування (абзац перший пункту 7 Порядку).

Отже, законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 оформлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують її отримувати після 01.01.2026, здійснюється як виплата допомоги за правилами і у поряду, що діяли раніше, так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.

Враховуючи викладене, на фізичну особу – підприємця, яка після 01.01.2026 продовжує отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, поширюється дія частини шостої статті 4 Закону № 2464 на загальних підставах, а роботодавцем для таких осіб є Платники, тобто така фізична особа - підприємець з 01 жовтня 2025 року звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму на весь період догляду за дитиною, незалежно від наявності/відсутності доходу.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.