Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2026 р. № 5490/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення, щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що Товариство є резидентом Дія Сіті та залучає фізичних осіб для виконання робіт (надання послуг) на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Для виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами Товариство має намір забезпечувати гіг-спеціалістів обладнанням, основними засобами, інструментами та іншими матеріальними засобами, необхідними для виконання відповідних завдань.

При цьому зазначене майно:

належить Товариству на праві власності;

не передається гіг-спеціалісту у власність;

використовується виключно як засіб (інструмент) для виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом;

передається на визначений строк або на строк дії гіг-контракту;

підлягає поверненню Товариству після припинення або закінчення строку дії гіг-контракту;

право власності на таке майно до гіг-спеціаліста не переходить;

гіг-спеціаліст не має права відчужувати, передавати третім особам або використовувати таке майно не за призначенням;

використання майна пов'язане виключно з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених гіг-контрактом.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи вважається додатковим благом гіг-спеціаліста відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу вартість користування основними засобами, обладнанням, інструментами та іншими матеріальними засобами, які належать резиденту Дія Сіті на праві власності та надаються гіг-спеціалісту виключно як засіб (інструмент) для виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом відповідно до частини шостої ст. 20 Закону № 1667, без переходу права власності на таке майно та з обов'язком його повернення Товариству?

2. Чи змінюється відповідь на питання 1 у випадку, якщо зазначене майно використовується гіг-спеціалістом дистанційно за місцем його проживання або в іншому місці, визначеному для виконання робіт (надання послуг), але виключно для виконання завдань за гіг-контрактом та за умови його повернення Товариству?

3. Чи вважається додатковим благом вартість користування таким майном у випадку, якщо майно фактично використовується гіг-спеціалістом як робочий інструмент, при цьому Товариство здійснює контроль за його використанням, а право власності на майно залишається за Товариством?

4. Чи є визначальними для визнання вартості користування майном додатковим благом такі обставини, як:

відсутність переходу права власності на майно до гіг-спеціаліста;

обов'язкове повернення майна після припинення гіг-контракту;

використання майна виключно для виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом;

документальне оформлення передачі майна за актом приймання-передачі;

встановлення у гіг-контракті обов'язку щодо належного використання та повернення майна?

5. Якщо вартість користування зазначеними основними засобами, обладнанням та іншими засобами не включається до оподатковуваного доходу гіг-спеціаліста, просимо зазначити, які саме умови та критерії повинні бути одночасно дотримані резидентом Дія Сіті для того, щоб таке користування не вважалося додатковим благом відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2
ст. 164 Кодексу.

6. Чи виникає у гіг-спеціаліста додаткове благо у разі, якщо основний засіб або інше обладнання фактично не передається йому у власність, однак перебуває у нього в користуванні протягом строку дії гіг-контракту виключно для виконання робіт (надання послуг)? Якщо так, просимо роз'яснити порядок визначення вартості такого додаткового блага.

7. У разі якщо вартість користування основними засобами та іншим майном визнається додатковим благом, просимо роз'яснити, яким саме чином визначається його розмір для цілей оподаткування: виходячи з вартості самого об'єкта, його первісної або залишкової вартості, ринкової вартості права користування чи іншого показника.

8. Чи є така сума додаткового блага базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внескок), якщо гіг-спеціаліст не набуває права власності на відповідний основний засіб або інше майно?

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом № 1667.

Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім вимогам, передбаченим частиною першою ст. 5 Закону № 1667.

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 1667 встановлено, що для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, - на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

Тобто, правовим режимом Дія Сіті, визначеним Законом № 1667, передбачено декілька форматів відносин із працівниками резидента Дія Сіті.

Статтею 1 Закону № 1667 передбачено, що гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону № 1667. При цьому гіг-спеціалістом є фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1667 при наймі працівника резидент Дія Сіті може укладати з ним контракт як особливу форму трудового договору, спрямовану на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін.

Особливості укладання гіг-контракту резидентом Дія Сіті із гіг-спеціалістом та виплати винагороди за виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту за цим гіг-контрактом визначено ст.ст. 17-19 Закону № 1667.

Так, відповідно до п. 1 ст. 19 Закону № 1667 за виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону № 1667. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання).

Водночас, частиною четвертої ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено, що дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом № 1667.

Тобто гіг-контракт має особливу правову природу: цивільний договір з елементами трудових відносин та укладання і виконання гіг-контрактів, при цьому не регулюється трудовим законодавством.

Також, ст. 20 Закону № 1667 встановлено порядок виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом. Так, відповідно до частини шостої ст. 20 Закону № 1667 резидент Дія Сіті забезпечує гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), якщо інше не передбачено гіг-контрактом. У разі використання гіг-спеціалістом особистого обладнання для виконання робіт (надання послуг) гіг-контрактом можуть передбачатися відповідні компенсаційні виплати.

Згідно з п.п. 14.1.283 п. 14.1 ст. 14 Кодексу спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.

Щодо першого – восьмого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2–167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо обладнання та інші засоби, необхідні для виконання робіт (надання послуг), надаються резидентом Дія Сіті гіг-спеціалісту в межах гіг-контракту, то вартість такого обладнання включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини 14¹ ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 встановлюється:

1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.

Таким чином, оскільки вартість обладнання, яке надається резидентом Дія Сіті гіг-спеціалісту у користування без переходу права власності для надання послуг за гіг-контрактом, не може вважатися винагородою за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас слід зазначити, що наведена позиція надана з урахуванням позиції Міністерства фінансів України.

Крім того, з питання визначення розміру доходу у вигляді вартості переданого обладнання гіг-спеціалісту, а саме початкова, залишкова, сума амортизаційних відрахувань, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Одночасно наголошуємо, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єктів господарювання, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового та іншого законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.