Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що Товариство планує надати благодійну допомогу у грошовій формі фізичній особі, яка проходить військову службу у Збройних Силах України.
Зазначена фізична особа не є працівником Товариства, не перебуває з Товариством у трудових відносинах та не отримує від Товариства заробітну плату чи інші виплати, пов'язані з трудовими відносинами.
Військовослужбовцем надано заяву про надання благодійної допомоги у грошовій формі на придбання військової амуніції, а саме засобів індивідуального захисту, спорядження, речового забезпечення, технічних засобів спостереження та іншого майна, необхідного для виконання завдань під час проходження військової служби.
У заяві військовослужбовець просить перерахувати благодійну допомогу безпосередньо на його особистий банківський рахунок.
До заяви додано документи, що підтверджують проходження ним військової служби, а також документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП).
Після використання отриманих коштів військовослужбовець зазначає про готовність, за можливості, надати копії підтвердних документів щодо їх цільового використання.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:
1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума благодійної допомоги у грошовій формі, яку Товариство надає безпосередньо фізичній особі – військовослужбовцю Збройних Сил України, якщо така особа не є працівником Товариства?
2. Чи поширюються положення п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 та п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу на зазначену благодійну допомогу, якщо кошти надаються військовослужбовцю для придбання військової амуніції, засобів індивідуального захисту, спорядження, речового забезпечення, технічних засобів спостереження та іншого майна, необхідного для виконання завдань під час проходження військової служби?
3. Чи звільняється така благодійна допомога від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умови дотримання вимог, установлених Кодексом?
4. Чи повинно Товариство як податковий агент під час перерахування зазначеної благодійної допомоги на особистий банківський рахунок військовослужбовця утримувати та перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?
5. Чи має значення для застосування положень п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 та п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу той факт, що благодійна допомога перераховується безпосередньо на особистий банківський рахунок військовослужбовця, а не на рахунок військової частини або благодійної організації?
6. Чи є достатнім документальним підтвердженням цільового характеру допомоги наявність у Товариства:
заяви військовослужбовця із зазначенням конкретної мети отримання коштів;
документа, що підтверджує проходження військової служби;
копії документа про присвоєння РНОКПП;
платіжного документа із зазначенням цільового призначення допомоги?
7. Чи необхідно Товариству отримувати від військовослужбовця після використання коштів копії чеків, квитанцій, накладних або інших документів, що підтверджують придбання військової амуніції та іншого майна, зазначеного у заяві, для підтвердження права на звільнення такої допомоги від оподаткування?
8. Якщо така благодійна допомога не включається до оподатковуваного доходу військовослужбовця, за якою ознакою доходу її необхідно відображати Товариству у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО)?
9. Чи виникає у Товариства обов'язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із суми зазначеної благодійної допомоги?
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Статтею 4 Закону № 5073 визначено, що суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.
При цьому благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Механізм включення юридичних осіб – благодійників регулюється Законом № 5073.
Щодо першого – третього, п’ятого, шостого та дев’ятого питань
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 Кодексу.
Так, відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь:
учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій (абзац другий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва (абзац п’ятий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.7.1 якого не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Відповідно до п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, зокрема:
платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, - для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення (п.п. «а» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).
При цьому Перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112, зі змінами (далі – Перелік № 112);
у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб (далі – Перелік № 653).
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до його припинення або скасування, положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Крім того, порядок оподаткування нецільової благодійної допомоги визначено п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до якого не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.
Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, у разі якщо Товариство є юридичною особою приватного права і відповідає визначенню «благодійник», наведеному у Законі № 5073, то дохід у вигляді благодійної допомоги, який нараховується на користь військовослужбовця, у тому числі військовослужбовця, який має статус учасника бойових дій, та виплачується їм на цілі, визначені Переліками № 112 або № 653, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків (військовослужбовця, у тому числі військовослужбовця – учасника бойових дій), тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, а також не є базою нарахування єдиного внеску за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
При цьому для підтвердження статусу зазначених осіб надаються, зокрема, але не виключно, копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту, посвідчення учасника бойових дій тощо.
Разом з тим, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) Товариством на користь фізичних осіб, які не зазначені у абзаці другому п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, або на цілі, які не вказані у Переліках № 112 та № 653, то сума такої допомоги з метою оподаткування вважається нецільовою благодійною допомогою, яка оподатковується у порядку, визначеному п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому дохід у вигляді нецільової благодійної допомоги не є базою нарахування єдиного внеску.
При цьому документальне підтвердження цільового використання наданих платнику податків коштів визначається надавачем цих коштів.
Щодо четвертого та восьмого питань
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок ЮО, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форма Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Відображення показників у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО визначено пунктом 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку.
Відповідно до пункту 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку дохід у вигляді суми цільової/нецільової благодійної допомоги, у тому числі і тієї, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається податковим агентом у Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО за ознакою доходу «169».
Щодо сьомого питання
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Таким чином, питання документального підтвердження цільового використання наданої благодійної допомоги на підставі первинних документів належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________ _____
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |