Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2026 р. № 5524/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа уклала цивільно-правовий договір зберігання грошових коштів в іноземній валюті у розмірі доларів США (що в еквіваленті становить гривень) зі своїм батьком (близьким родичем першого ступеня споріднення). На виконання умов цього договору батько передав платнику на тимчасове зберігання готівкові грошові кошти в іноземній валюті, які належали батькові на праві власності. Надалі, діючи на підставі окремого цивільно-правового договору (договору позики), платник передала ці кошти, що перебували у неї на зберіганні, третій особі у борг на умовах поворотності (без отримання прибутку чи відсотків). При цьому платник не набувала права власності на ці кошти у сумі гривень, не отримувала від вказаних операцій фінансової вигоди, а транзитний рух коштів здійснювався виключно в межах цивільних правовідносин зберігання та позики.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважаються грошові кошти у розмірі доларів США (що в еквіваленті становить гривень), отримані платником від батька на тимчасове зберігання за договором зберігання, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до статтей 163 та 164 Кодексу?

2. Чи виникає у фізичної особи об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором при подальшій передачі суми гривень (що перебувала на зберіганні) третій особі за договором поворотної позики згідно з нормами Кодексу?

3. Чи підпадають кошти у сумі гривень, які не переходять у власність особи, а лише тимчасово утримуються на підставі цивільно-правових угод (зберігання, доручення тощо), під визначення доходу, викладене у п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

4. Якщо зазначена сума коштів підпадає під визначення доходу, чи потрібно її вносити в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування? Якщо так, в якому розділі декларації вказану суму коштів необхідно зазначати?

5. Чи зобов’язана фізична особа відображати операції з отримання коштів на зберігання у сумі гривень та подальшого надання їх у поворотну позику третій особі у річній Декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якому розділі та рядку Декларації, якщо ці операції не призвели до виникнення оподатковуваного доходу?

Щодо першого – третього питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Разом з цим, згідно з пп. 5.1 − 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Відповідно до частини першої ст. 936 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з частиною першою ст. 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (частина перша ст. 937 ЦКУ).

При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (частина перша ст. 944 ЦКУ).

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (частина перша ст. 946 ЦКУ).

Отже, договір зберігання за своєю суттю передбачає саме забезпечення схоронності та повернення поклажодавцю грошових коштів переданих на зберігання.

У разі, якщо поклажодавець надав зберігачу право користуватись переданими коштами, то такі правовідносини можуть відповідати ознакам поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 - 1053 ЦКУ.

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичній особі повертається сума поворотної фінансової допомоги у вигляді коштів, яка надавалася іншій фізичній особі на підставі договору позики, то сума такої поворотної фінансової допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, якщо сума повернутої фінансової допомоги перевищує розмір основної суми допомоги, яка визначена умовами договору, то суму такого перевищення треба розглядати як інший дохід платника податку, який оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо п’ятого питань

Порядок подання податкової декларації про майновий стан та доходи встановлено ст. 179 Кодексу.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Згідно з п. 179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено статтею 179 Кодексу, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну Декларація відповідно до Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами. При цьому додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Таким чином, сума коштів отримана фізичною особою на безоплатне зберігання та передані в подальшому як поворотна фінансова допомога не включається до оподатковуваного доходу такого платника, те не відображається у річній Декларації.

Щодо четвертого питання

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції затверджених наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.02.2020 № 30/20, основним завдання апарату є, зокрема, здійснення в порядку, визначеному Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІI «Про запобігання корупції» контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

Отже, з питання внесення в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування суми коштів зазначених у Вашому зверненні доцільно звернутися Національного агентства з питань запобігання корупції.

Разом з цим наголошуємо, оскільки звернення не містить достатньої інформації для надання більш конкретної відповіді, будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.