Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2026 р. № 5526/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

З метою підготовки звіту Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань необхідності відображення сум перерахованих приватним виконавцям на підставі постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), відповідно до наведених прикладів та дати рекомендації щодо дій бухгалтера.

Приклад 1:

Товариство отримало від приватного виконавця Постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника з загальною сумою заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника та складається з: витрат на проведення виконавчих дій, суми боргу за виконавчим провадженням, основної винагороди приватного виконавця. Заборгованість стягується загальною сумою та перераховується на спеціальний рахунок відкритий приватним виконавцем для здійснення діяльності.

1. Чи можливо вважати перераховану загальну суму на розрахунковий рахунок приватного виконавця його доходом?

2. Чи потрібно відображати перераховану загальну суму на розрахунковий рахунок приватного виконавця в Додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО? (немає можливості відокремити суму винагороди приватного виконавця). Якщо так, то за якою ознакою відображається таке утримання в Додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО?

Приклад 2:

Товариство отримало від приватного виконавця Постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Сума заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, складається з: витрат на проведення виконавчих дій, суми боргу за виконавчим провадженням, основної винагороди приватного виконавця. Заборгованість стягується окремими сумами та перераховуються на спеціальний рахунок відкритий приватним виконавцем для здійснення діяльності.

1. Чи можливо вважати перераховані суми на розрахунковий рахунок приватного виконавця його доходом: сума витрат на проведення виконавчих дій; сума боргу за виконавчим документом; сума основної винагороди приватного виконавця?

2. Чи потрібно відображати перераховані суми на розрахунковий рахунок приватного виконавця в Додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО? Якщо так, то за якою ознакою відображаються такі утримання в Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО? (сума витрат на проведення виконавчих дій; сума боргу за виконавчим документом; сума основної винагороди приватного виконавця).

Приклад 3:

Товариство отримало від приватного виконавця Постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Сума заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, складається з основної винагороди приватного виконавця, яку він нараховує за виконавчими документами про стягнення аліментів. Заборгованість стягується та перераховується на спеціальний рахунок відкритий приватним виконавцем для здійснення діяльності.

1. Чи можливо вважати перераховану суму на розрахунковий рахунок приватного виконавця його доходом?

2. Чи потрібно відображати перераховану суму на розрахунковий рахунок приватного виконавця в Додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО? Якщо так, то за якою ознакою відображається таке утримання в Додатку 4ДФ до Розрахунку?

Які конкретно ознаки доходу потрібно зазначати в Розрахунку ЮО у разі відображення сум перерахованих приватним виконавцям на підставі постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у вищенаведених прикладах?

Щодо ситуацій 1-3

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон № 1403).

Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності (частина друга ст. 16 Закону № 1403).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність це діяльність, зокрема, приватних виконавців за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до частини першої ст. 42 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону № 1404, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно із частинами другою та третьою ст. 44 Закону № 1404 приватний виконавець для здійснення примусового виконання рішень відкриває в банках рахунки, у тому числі за потреби в іноземній валюті, для:

1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;

2) зарахування коштів виконавчого провадження;

3) зарахування винагороди.

Кошти, зазначені у п. 1 і п. 2 частини другої ст. 44 Закону № 1404, не є доходом приватного виконавця.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Кодексу для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому згідно з п. 178.5 ст. 178 Кодексу під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Таким чином, приватний виконавець з метою уникнення подвійного оподаткування доходу, отриманого ним від юридичної особи внаслідок здійснення незалежної професійної діяльності, повинен надати такій юридичній особі копію довідки за формою № 34-ОПП.

Тобто, під час нарахування (виплати) особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (приватному виконавцю), доходу у вигляді винагороди, безпосередньо пов’язаного з її діяльністю, юридична особа не утримує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у джерела виплати за наявності копії довідки про взяття її на податковий облік як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність за ф. № 34-ОПП.

Разом з тим, якщо приватний виконавець не надає копію зазначеної довідки, то дохід у вигляді винагороди оподатковується податком на доходи фізичних та військовим збором на загальних підставах у порядку, визначеному розділом IV Кодексу для платників податків – фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляд суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок ЮО, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок ЮО подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форма Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відображення показників у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО визначено п. 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку.

Відповідно до п. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку доходи, наведені у вашому зверненні, відображаються під ознакою доходу:

«126» – дохід, отриманий платником податку як додаткове благо;

«127» – інші доходи;

«157» – дохід, виплачений самозайнятій особі.

Таким чином, у разі якщо відповідно до постанови приватного виконавця стягнення коштів з боржника проводиться загальною сумою і така сума перераховується на рахунок приватного виконавця, то такі виплати відображаються податковим агентом (юридичною особою) відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО за ознакою «157».

Разом з тим, якщо постановою приватного виконавця передбачено окремі суми коштів, які підлягають стягненню з боржника, а саме сума основної заборгованості, сума винагороди приватного виконавця та сума витрат виконавчого провадження, то Товариство відображає зазначені виплати у Додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО під ознаками доходу:

«126» – дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (відшкодування витрат на виконавче впровадження);

«127» – інші доходи (основна сума боргу);

«157» – дохід, виплачений самозайнятій особі, а саме основна сума винагороди приватного виконавця.

Водночас зауважуємо, що повноваження, завдання та функції Державної податкової служби України встановлено ст. 19¹ Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227).

Згідно з покладеними завданнями ДПС здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 4 Положення № 227), здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) (п. 12 Положення № 227); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 70 Положення № 227).

Крім того, п. 2 Положення № 227 визначено, що ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Наголошуємо, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єктів господарювання, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового та іншого законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.