Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.09.2026 р. № 5544/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства …. щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило що є власником будівель промисловості, відповідно до технічного паспорта та проектно-технічної документації об’єкти нерухомості класифікуються як будівлі промисловості та використовуються у власній господарській діяльності.

Товариство має намір укласти договір оренди, за яким у тимчасове платне користування буде передано виключно частину даху промислової будівлі під встановлення сонячних панелей. Частина даху будівлі, що передається в оренду, є чітко відокремленою, її межі будуть описані в договорі оренди.

Товариство вважає, що у разі передачі в оренду лише частини промислової будівлі, статус об’єкта оподаткування Податком має набувати виключно та площа (частина), яка фактично передана в оренду за договором, а щодо іншої (основної) частини будівлі, яка не є предметом договору оренди і задіяна у виробництві, Товариство має право застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (далі – підпункт «є» підпункту 266.2.2 Кодексу).

Посилаючись на підпункт «є» підпункту 266.2.2 Кодексу Товариство запитує: 1) чи звільняється від оподаткування Податком та частина будівлі промисловості, яка не передається в оренду та продовжує використовуватися Товариством у власній промисловій діяльності; 2) у разі передачі в оренду частини промислової будівлі, чи виникає обов’язок сплачувати Податок за всю площу будівлі, чи виключно за ту частину (площі), яка фактично передана в оренду за договором.

Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності Товариства на будівлі промисловості та підтверджують кваліфікаційну приналежності будівель згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на об’єкт нерухомого майна (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер, інвентарний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта. Належність  будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено. 

Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано статтею 266 Кодексу.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Оскільки підстави для справляння Податку пов’язані з правом власності на об’єкт нерухомого майна, то застосування частки об’єкта нерухомого майна для оподаткування пов’язано з правом спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

основний вид діяльності має класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

будівлі мають бути віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використовуватися за призначенням у господарській діяльності та не здаватися в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства визначено 22.21 «Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас», який відноситься до розділу 22 «Виробництво гумових і пластмасових виробів» секції С «Переробна промисловість» ДК 009:2010.

Згідно з Класифікатором до групи 125 «Промислові та складські будівлі» відносяться клас 1251 «Промислові будівлі» до якого належать будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, тощо та клас 1252 «Резервуари, силоси та склади» – резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сухих продуктів; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики.

У зверненні Товариство зазначило, що має намір укласти договір оренди на частину даху промислової будівлі під встановлення сонячних панелей.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, позбавляє власника нерухомості при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт нерухомості.

Отже у разі здачі в оренду, лізинг, позичку цілого об’єкту нерухомості або його частини (в т.ч. і дах будівлі), який відноситься до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора та належить Товариству на праві власності у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єкту нерухомості, а не за площу, яка фактично передана в оренду.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.