Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5271/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи - підприємця ( ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомила, що є фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків.

15 червня 2026 року платником податків через систему інтернет-банкінгу здійснено безготівковий переказ власних коштів у сумі 3600 грн. зі свого поточного рахунку фізичної особи на свій поточний рахунок фізичної особи – підприємця UA( ), відкритий у « » для здійснення підприємницької діяльності з призначенням платежу «Поповнення рахунку власними коштами від ( ), без ПДВ». Джерелом переказаних коштів є власні кошти, які вже були оподатковані у порядку, визначеному Кодексом, та підтверджені документально (книга обліку, банківська виписка).

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включається до складу доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку третьої групи сума 3600 грн, внесена 15 червня 2026 року на підприємницький рахунок платника податків, за умови, що ці кошти є власними коштами, які вже були оподатковані?

2. Чи є виникає у платника податків обов’язок відобразити зазначену суму коштів в податковій декларації платника єдиного податку за звітний період, у якому відбулося зарахування коштів, та сплачувати з них єдиний податок?

3. Які саме документи є достатнім та належним підтвердженням того, що внесені кошти не є доходом від підприємницької діяльності, так які були вже раніше оподаткованими?

4. Чи враховується сума таких власних коштів при обчисленні граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи?

Щодо першого-четвертого питання

Частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, пунктом 292.11 статті 292 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до складу доходу, встановленого статті 292 Кодексу.

Відповідно до пункту 292.13 статті 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Так, відповідно до абзаців першого - четвертого пункту 296.1 статті 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої - третьої груп (неплатниками ПДВ) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Разом з тим, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Враховуючи викладене, до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, зокрема третьої групи, не включаються власні кошти, які внесені на рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, за умови, що такі кошти оподатковувалися під час їх нарахування (виплати) у порядку, визначеному Кодексом, та за наявності документів, які підтверджують сплату податків та зборів, зокрема, але не виключно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, розрахункових документів тощо.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.