Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5582/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, 23.07.2026 Товариство отримало попередню оплату (аванс) від покупця за товар у сумі 10 000,00 гривень. На дату виникнення першої події платником складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкову накладну від 23.07.2026 № 1 на зазначену суму.

Товариство 24.07.2026 здійснило часткове відвантаження товару покупцю на загальну суму 8 000,00 грн (у рахунок раніше отриманої попередньої оплати). Від покупця 04.08.2026 надійшов лист про повернення залишку надміру сплачених коштів (незабезпечених відвантаженням товару) у розмірі 2 000,00 гривень.

Товариство 04.08.2026 помилково перерахувало на банківський рахунок покупця кошти в сумі 10 000,00 грн, тобто надлишково було перераховано покупцю 8 000,00 гривень.

З огляду на викладене Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи достатньо буде скласти розрахунок коригування до податкової накладної від 04.08.2026 на загальну суму 2 000,00 грн, а покупець згодом оплатить надлишково повернуті кошти в сумі 8 000,00 гривень?

2) чи не буде повернення коштів від покупця вважатися новою оплатою та потребувати складання податкової накладної?

3) як згідно норм Кодексу краще оформити надлишково повернуті кошти покупцю?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Права й обов’язки суб’єктів господарювання під час виконання зобов’язань та підстави виникнення договірних та позадоговірних зобов’язань регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, зі змінами (далі — ЦКУ).

Частиною першою статті 626 глави 52 ЦКУ визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 655 глави 54 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина друга статті 692 глави 54 ЦКУ).

Разом з цим, згідно з частиною першою статті 1212 глави 83 ЦКУ, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною другою статті 1212 глави 83 ЦКУ визначено, що положення глави 83 ЦКУ застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН, встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (пункт 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів / послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів / послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене, у наведеній у зверненні ситуації 23.07.2026 отримана платником попередня оплата від покупця в сумі 10 000,00 грн, складено податкову накладну від 23.07.2026 № 1 на зазначену суму. 24.07.2026 відбулося постачання товару на суму 8 000,00 гривень.

Таким чином, станом на 04.08.2026 попередньою оплатою є сума за непоставлений товар у розмірі 2 000,00 гривень.

У зв’язку з поверненням покупцю 04.08.2026 суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 2 000,00 грн постачальник повинен скласти до податкової накладної від 23.07.2026 № 1 розрахунок коригування на відповідне зменшення податкових зобов’язань з ПДВ. Пункт 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачає коригування податкових зобов’язань, зокрема, у разі повернення постачальником суми попередньої оплати.

Отже, в описаній у зверненні ситуації розрахунок коригування до податкової накладної від 23.07.2026 № 1 складається на зменшення суми компенсації на 2 000,00 гривень.

При цьому помилкове повернення 04.08.2026 покупцю коштів у сумі 8 000,00 грн, яка відповідає вартості фактично поставленого 24.07.2026 товару, не є поверненням попередньої оплати, оскільки на дату такого повернення відповідний товар вже поставлений.

Крім того зазначаємо, що відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).