Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2026 р. № 5564/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що укладено договір добровільного медичного страхування своїх працівників. Товариство щомісяця сплачує страховій компанії страхові платежі за кожного працівника відповідно до програми страхування, яка передбачена договором страхування. У разі настання страхового випадку страхова компанія перераховує відповідному закладу охорони здоров’я вартість лікування та ліків у межах відповідальності з протоколом лікування. У разі дострокового розірвання договору страхові платежі повертаються виключно страхувальнику – роботодавцю. Строк дії договору – один рік. Протягом дії договору, працівники підприємства можуть бути як виключені з договору страхування у зв1’язку зі звільненням, так і включені до договору у зв’язку з прийняттям на роботу шляхом підписання додаткової угоди до договору страхування.

Таким чином, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право Товариство застосовувати норми п.п. 164.2.16 п. 164.2
ст. 164 Кодексу для додатково включених осіб при оподаткуванні їх доходів у вигляді страхових платежів, сплачених роботодавцем страховій компанії, якщо договір між Товариством і страховою компанією діє один рік та відповідає іншим вимогам п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а працівники були приєднані до такого договору на термін менше 12 місяців?

2. Чи потрібно проводити коригування суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, якщо до заробітної плати працівників які були виключені з договору страхування у зв’язку зі звільненням, були застосовані положення п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, але при цьому вимоги п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу виконуються (строк дії договору складає один рік).

3. Якщо страховий платіж сплачується авансом за квартал. То з якою сумою нарахованої працівникам заробітної плати необхідно проводити порівняння – нарахованої за місяць чи за квартал?

4. Чи має право Товариство застосовувати норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у разі, якщо при настанні страхового випадку, пов’язаного з хворобою працівника або нещасним випадком, страхова компанія перераховує вартість ліків у межах відповідальності згідно з протоколами лікування на користь відповідної аптеки?

5. Чи має право Товариство застосовувати норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у разі. Якщо при настанні страхового випадку, пов’язаного з хворобою працівника або нещасним випадком, страхова компанія компенсує вартість ліків у межах відповідальності згідно з протоколом лікування на підставі підтверджуючих документів (призначення лікаря, чеки на придбання ліків) на користь застрахованої особи?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Статтею 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, зокрема, що:

страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства;

страховик – фінансова установа або філія страховика-нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України;

застрахована особа – фізична особа, визначена страхувальником у договорі страхування, життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення якої є об’єктом страхування за договором страхування;

страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – це плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування.

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті, зокрема, строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування (частина друга ст. 89 Закону № 1909).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 затверджено Перелік закладів охорони здоров’я (далі – Перелік), зі змінами.

Так, відповідно до п. 3 Переліку до закладів охорони здоров’я віднесені фармацевтичні (аптечні) заклади, зокрема аптека, відповідно до якого до закладів охорони здоров’я віднесені аптеки (п. 3 Переліку).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку/

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу.

Об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому у ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Щодо першого та другого питань

Якщо строк дії договору добровільного медичного страхування, укладеного між юридичною особою та страховою компанією, не змінюється (строк дії один рік), але зі списку працівників, на яких поширюється зазначений договір, виключаються працівники та на їх місце включаються/не включаються нові працівники, то такі зміни не впливають на дію вказаного договору, а отже роботодавець має право застосовувати при оподаткуванні доходу у вигляді страхових внесків норми пп. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Таким чином, юридична особа як роботодавець (страхувальник) має право провести перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку (військового збору) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Щодо третього питання

Для розрахунку 30 відсотків граничної межі використовується заробітна плата/винагорода, нарахована працівнику за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. При сплаті страхових внесків авансом за півроку/рік (інший період), порівняння здійснюється всієї суми авансового внеску із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці такої сплати.

Щодо четвертого питання

Оскільки аптека відповідно до Переліку є закладом охорони здоров’я, то юридична особа має право застосовувати положення п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу за умови дотримання усіх інших вимог, визначених п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу

Щодо п’ятого питання

Якщо договір, за яким страховик виплачує (компенсує ) страхову виплату на користь фізичних осіб або юридичних осіб, які не є закладами охорони здоров’я, то такий договір не вважається договором добровільного медичного страхування, що підпадає під дію п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а отже пільга з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, яка передбачена п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, у такому випадку не застосовується.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.