Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5583/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у лютому 2025 року Товариство уклало договір на придбання 10 т товару та 10.03.2025 перерахувало постачальнику попередню оплату (аванс). 11.03.2025 (друга подія) відповідно до видаткової накладної Товариство отримало від постачальника товар у кількості 8,17 тонн. Постачальник склав податкову накладну від 10.03.2025, проте податкова накладна була складена не на суму отриманої передоплати, а на суму відвантаженого товару, із зазначенням помилкової кількості товару та помилкової загальної суми операції. Після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальник відмовився складати та реєструвати розрахунок коригування для виправлення помилки. У зв’язку з наявністю суттєвих помилок в обов’язкових реквізитах, Товариство не включало зазначену податкову накладну до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи зберігається за постачальником можливість скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до вищезазначеної податкової накладної з метою виправлення помилки у кількості та сумі операції, враховуючи, що з дати складання податкової накладної минуло понад 365 календарних днів (але менше 1095 днів)?

2. Чи матиме Товариство право включити суму ПДВ за такою податковою накладною до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, у якому постачальник зареєструє відповідний розрахунок коригування, якщо з дати складання податкової накладної (10.03.2025) вже минув 365-денний строк, встановлений пунктом 198.6 статті 198 Кодексу?

3. У разі якщо помилку в податковій накладній не буде виправлено і розрахунок коригування не буде зареєстровано, чи має право Товариство списати суму ПДВ до складу витрат поточного періоду (дебет рахунку 949) у зв’язку з безповоротною втратою права на податковий кредит через сплив З65 днів, чи обов’язково чекати закінчення 3-річного строку позовної давності для визнання цієї дебіторської заборгованості безнадійною?

4. Чи виникають у Товариства обов’язки щодо коригування фінансового результату до оподаткування (збільшення або зменшення) на суму списаного на витрати ПДВ при обчисленні податку на прибуток підприємств?

Щодо питань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192 і 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а»–«л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами), до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, до розділу А (рядки I–XII) – узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, при отриманні попередньої оплати за товари податкова накладна складається на дату її отримання на суму отриманих коштів. При цьому дані, зазначені у податковій накладній, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за відповідною господарською операцією.

Якщо в податковій накладній допущена помилка в кількості товару та в загальній сумі, то така податкова накладна складена з порушенням норм Кодексу. Для виправлення такої помилки постачальнику – платнику ПДВ необхідно скласти до такої податкової накладної розрахунок коригування з метою виведення в нуль її показників, а також скласти за операцією з постачання товарів / послуг датою виникнення податкових зобов’язань нову податкову накладну із зазначенням вірних показників. Водночас, якщо на дату реєстрації в ЄРПН постачальником податкової накладної терміни, встановлені пунктом 198.6 статті 198 Кодексу, вже минули, покупець втрачає право на формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Щодо питань 3 та 4

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, що виникають за операціями по списанню сум ПДВ за не зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій зі списання сплачених постачальнику сум ПДВ за не зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, а також питання щодо віднесення таких сум до складу витрат, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).