Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2026 р. № 5556/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ДП «» (далі – Підприємство, ДП) щодо деяких питань оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.
Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює процедуру реорганізації шляхом перетворення у ТОВ «» (далі — Товариство, ТОВ) відповідно до наказу Адміністрації Держспецв’язку від «» № «». Дата державної реєстрації припинення ДП та створення ТОВ-правонаступника в ЄДР запланована на 01 жовтня 2026 року.
У межах реорганізації 27.07.2026 органом управління затверджено передавальний акт (далі - Акт) за даними інвентаризації майна та зобов’язань станом на 31.05.2026.
Підприємство з 31.05.2026 р. по 30.09.2026 продовжує господарську діяльність, у зв'язку з чим станом на 30.09.2026 буде складено заключний передавальний акт.
Реєстрація ТОВ планується 01.10.2026 р., а фінансові показники ДП за 3 квартали 2026 року (станом на 30.09.2026 р.) будуть остаточно сформовані лише в жовтні 2026 року.
За рішенням органу управління, до статутного капіталу ТОВ включаються лише ті активи ДП, приватизація яких є можливою. Інша частина необоротних активів (неприватизаційне майно), які перебували у ДП на праві господарського відання , не вилучаються фізично, а передаються ТОВ-правонаступнику на праві узуфрукту відповідно до ст. 91 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» та постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2025 № 1104 «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі» (далі – Порядок № 1104) та від 08.09.2025 № 1103 «Про затвердження Порядку передачі державного та комунального майна на праві узуфрукта державного або комунального майна, здійснення контролю за використанням такого майна» (далі – Порядок № 1103).
Порядком № 1103 встановлено, що державне майно, передане на праві узуфрукту, обліковується на балансі узуфруктарія (ТОВ) та відображається у його фінансовій звітності (у тому числі нарахування бухгалтерської амортизації).Державне майно на праві узуфрукту зараховується до складу активів ТОВ та відповідає визначенню основних засобів (є виробничим і безпосередньо використовується у господарській діяльності ТОВ для отримання доходу), а ТОВ є правонаступником ДП.
Відповідно до Порядку № 1103 та Порядку № 1104, майно, що не підлягає приватизації, закріплюється за ТОВ (як правонаступником ДП зі збереженням коду ЄДРПОУ) на праві державного узуфрукту, відображається на балансі ТОВ у складі необоротних активів та продовжує безперервно використовуватися ТОВ в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності для отримання доходу.
Зважаючи на те, що операція з реорганізації (перетворення) не є об’єктом оподаткування ПДВ, реорганізація здійснюється без анулювання статусу платника ПДВ, а самі активи не переводяться до складу невиробничих та продовжують використовуватися в оподатковуваній господарській діяльності.
У процесі реорганізації (перетворення) ДП у ТОВ майно, що не підлягає приватизації, передано ТОВ за передавальним актом та закріплено за ТОВ на праві державного узуфрукту відповідно до Порядків № 1103, 1104.
На підставі передавального акта зазначене майно зараховано на баланс ТОВ до складу необоротних активів із відображенням його вартості у складі іншого додаткового капіталу.
З 01.10.2026 реорганізоване ДП продовжуватиме діяльність у формі ТОВ із збереженням коду ЄДРПОУ. Окремі господарські операції (поставки товарів, надання послуг) будуть фактично здійснені в період діяльності ДП (до 30.09.2026), однак первинні документи виписані на ім’я ДП і фактично можуть бути отримані вже після 01.10.2026.
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Щодо подання останньої звітності та сплати зобов’язань ДП, а саме:
чи має право та обов'язок ТОВ, як правонаступник ДП, від свого імені подати останню звітність ДП за 9 місяців 2026 року (Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), Декларацію з податку на прибуток з останньою звітністю, Декларацію з ПДВ) у строки, визначені для квартального періоду (протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу) — тобто, до 09 листопада 2026?
2.Щодо податкової амортизації активів, прийнятих на праві державного узуфрукту.
2.1 Чи має право ТОВ ( як правонаступник) нараховувати податкову амортизацію на об’єкт основних засобів, закріплених за ним на праві державного узуфрукту, відповідно до ст. 138 Кодексу?
2.2 Чи здійснюється розрахунок такої податкової амортизації, виходячи з балансової (залишкової) вартості об’єктів та строків їх корисного використання, визначених за даними податкового обліку ДП станом на дату реорганізації (01.10.2026)?
3.Щодо відсутності підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу та збереження податкового кредиту при закріпленні майна на праві державного узуфрукту, а саме
чи виникає у ТОВ (як правонаступника ДП) обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу на залишкову вартість неприватизаційних активів при їх закріпленні на праві державного узуфрукту, у разі, якщо при купівлі цих активів ДП отримували податковий кредит?
4. Щодо наявності підстав визнання умовного доходу від безоплатного користування.
4.1 Чи вважається використання ТОВ зазначеного балансового майна безоплатно отриманими послугами у розумінні п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?
4.2 Чи виникає у ТОВ обов’язок визнавати дохід у бухгалтерському обліку та збільшувати фінансовий результат до оподаткування на умовну ринкову вартість оренди такого майна?
5. Щодо подання уточненої звітності ТОВ за період діяльності ДП.
Враховуючи, що реєстрація ТОВ відбудеться 01.10.2026, чи має право ТОВ після 01.10.2026, як правонаступник, від свого імені подавати за період до 30.09.2026 уточнені Розрахунки частини чистого прибутку (доходу) та Декларації з податку на прибуток підприємств з фінансовою звітністю за період діяльності ДП, Уточнюючі розрахунки про самостійне виправлення помилок у деклараціях з ПДВ, та сплачувати зобов’язання або користуватись переплатою?
Чи підлягає у такому випадку коригування заключного передавального акту?
6. Щодо відображення ТОВ первинних бухгалтерських/фінансових документів діяльності ДП, отриманих із запізненням.
Чи має право ТОВ (як правонаступник) на підставі п. 44.1 ст. 44 Кодексу врахувати показники таких «запізнілих» первинних документів при формуванні витрат (для податку на прибуток) та податкового кредиту (з ПДВ) за відповідний податковий період їх фактичного здійснення (до 30.09.2026) у поточній звітності ТОВ за IV квартал 2026 року?
7. Щодо подання першої звітності ТОВ.
Враховуючи, що реєстрація ТОВ відбудеться 01.10.2026, Підприємство запитує стосовно формування звітності ТОВ за перший звітний період 2026 року: чи має ТОВ включити у Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), Декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність ТОВ показники звітності ДП наростаючим підсумком за період з 01.01.2026, чи у звітності ТОВ за 2026 рік відображаються тільки показники з дати реєстрації ТОВ (показники на початок відповідно до передавального акту), а саме, за період з 01.10.2026 по 31.12.2026?
Щодо питань 1,5,7
Відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 ЦКУ.
Відповідно до частини першої та другої ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).
Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755-IV) у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (частина сьома ст. 111 ЦКУ).
Пунктом 11 частини першої ст. 17 Закону 755-IV, зокрема, передбачено, що для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), серед іншого подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття.
Отже, реорганізація шляхом перетворення передбачає припинення однієї юридичної особи та створення нової.
Відповідно до п.п. я2) п. 18) частини другої ст. 5 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі – Закон № 185-V), здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає порядок передачі державного та комунального майна на праві узуфрукта державного або комунального майна, контролю за використанням такого майна.
Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, приймають рішення про передачу об’єктів державної власності на праві узуфрукта державного майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 40) частини першої ст. 6 Закону № 185-V).
Відповідно до частини першої ст. 91 Закону № 185-V право особистого безоплатного володіння і користування державним майном (узуфрукт державного майна) є речовим правом на державне майно для узуфруктаріїв - органів державної влади, державних органів, державних організацій (установ, закладів), державних некомерційних товариств та інших юридичних осіб, які не мають на меті одержання прибутку та єдиним учасником (засновником) яких є держава.
Об’єкти права державної власності, що не підлягають приватизації, передаються у володіння та користування юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава, господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава, на праві узуфрукта державного майна.
Відповідно до абзацу деcятого частини п'ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.
Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним (абзац третій п. 49.19 ст. 49 Кодексу).
Частиною другою ст. 91 Закону № 185-V встановлено, що узуфрукт державного майна встановлюється рішенням уповноваженого органу управління на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), яке перебуває у власності держави, строком на п’ять років або безстроково.
Рішенням уповноваженого органу управління, яким встановлений узуфрукт державного майна, можуть бути передбачені додаткові умови володіння і користування державним майном.
Узуфруктарій зобов’язаний використовувати державне майно згідно з цільовим призначенням, визначеним уповноваженим органом управління, утримувати передане на праві узуфрукта державне майно в належному стані, за власний рахунок проводити його поточний ремонт, а за попередньою письмовою згодою уповноваженого органу управління або наглядової ради акціонерного товариства, склад якої відповідає вимогам частини четвертої ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства», у разі якщо статутом передбачено, що вирішення такого питання належить до компетенції наглядової ради, - капітальний ремонт (частина четверта ст. 91 Закону № 185-V).
Узуфруктарій не може відчужувати майно, передане йому на праві узуфрукта державного майна, передавати його у довірчу власність або довірче управління, вносити його до статутного капіталу юридичних осіб, виділяти його для спільної діяльності, а також не може вчиняти щодо такого майна інші дії, наслідком яких може бути його відчуження або зміна цільового призначення, крім передачі такого майна в оренду у випадках та порядку, встановлених законом (частина п’ята ст. 91Закону № 185-V).
Відповідно до п. 5) частини сьомої ст. 91 Закону № 185-V узуфрукт державного майна припиняється у разі, зокрема, прийняття уповноваженим органом управління рішення про припинення узуфрукта державного майна, встановленого безстроково.
Механізм перетворення державного комерційного підприємства, казенного підприємства (далі - підприємство), крім підприємств, які на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» входили до його складу, а також підприємств, єдині майнові комплекси яких передані в управління акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», перетворення яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», в акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі (далі - товариство) визначає Порядок перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2025 № 1104.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1104 засновником товариств, що утворюються шляхом перетворення підприємств, є держава в особі суб’єкта управління об’єктами державної власності (далі - засновник).
Засновники приймають рішення про перетворення підприємств, що належать до сфери їх управління.
Засновник самостійно обирає організаційно-правову форму товариства - правонаступника підприємства.
У разі перетворення підприємств, включених до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, рішення засновника про перетворення підприємства в товариство погоджується з Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 Порядку 1104 формування статутного капіталу товариства здійснюється на підставі передавального акта.
Внесення державного майна до статутного капіталу товариства здійснюється за балансовою вартістю такого майна без проведення його оцінки (п. 7 Порядку 1104).
Забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариства бюджетні кошти та майно, що не підлягає приватизації (п. 10 Порядку 1104).
Відповідно до п. 9 Порядку № 1104 якщо на день прийняття рішення про перетворення підприємства в товариство за підприємством закріплено майно на праві господарського відання або на праві оперативного управління, засновник на основі результатів інвентаризації майна підприємства приймає рішення:
про внесення майна, закріпленого на праві господарського відання, до статутного капіталу товариства, крім майна, що не підлягає приватизації;
про передачу майна, закріпленого на праві господарського відання, що не підлягає приватизації, та майна, закріпленого на праві оперативного управління, товариству на праві узуфрукта державного майна.
У разі неприйняття засновником рішення про внесення майна, закріпленого за підприємством на праві господарського відання, до статутного капіталу товариства подальше володіння та користування таким майном здійснюються товариством за правилами, встановленими для майна, переданого на праві узуфрукта державного майна.
Рішення про встановлення права узуфрукта державного/комунального майна приймається у формі розпорядчого акта за власною ініціативою суб’єкта управління або на підставі пропозиції суб’єкта, заінтересованого в одержанні майна на праві узуфрукта державного/комунального майна (далі - заінтересований суб’єкт), в якій зазначається бажаний строк володіння і користування державним/комунальним майном на праві узуфрукта (п. 4 Порядку 1103).
Згідно п. 9 Порядку № 1103 майно, передане узуфруктарію на праві узуфрукта державного/комунального майна, повинно обліковуватися на балансі узуфруктарія.
Облік майна, переданого на праві узуфрукта державного/комунального майна, та складення фінансової звітності (у тому числі консолідованої) щодо такого майна здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку.
В частині податку на прибуток
Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Згідно п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема,
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу);
календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу);
календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
Відповідно до частини другої ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частина третя ст. 107 Кодексу).
Відповідно до с. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, ДП має обов'язок від свого імені подати останню звітність за 9 місяців 2026 року (Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), Декларацію з податку на прибуток підприємств).
Крім того, оскільки реєстрація ТОВ відбудеться 01.10.2026, ТОВ має право після 01.10.2026, як правонаступник, від свого імені подавати за періоди, що починаються після 30.09.2026 уточнені Розрахунки частини чистого прибутку (доходу) та Декларації з податку на прибуток підприємств з фінансовою звітністю за періоди діяльності ТОВ.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Оскільки реєстрація ТОВ відбудеться 01.10.2026, першим звітним періодом для ТОВ буде 2026 рік. У звітності ТОВ за 2026 рік відображаються тільки показники з дати реєстрації ТОВ (показники на початок відповідно до передавального акту), а саме, за період з 01.10.2026 по 31.12.2026.
В частині частини чистого прибутку (доходу)
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 Кодексу).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV).
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 Закону Закон № 996-XIV).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
