Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5587/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи. Підприємницька діяльність платника податків не пов’язана з професійним виробництвом. Постачанням, перепродажем чи торгівлею електричною енергією. На об’єкті, який використовується платником податків у господарській діяльності встановлена генеруюча установка (сонячна електростанція), яка призначена, насамперед, для забезпечення власного споживання електричної енергії на непобутовому об’єкті, зменшення обсягу електричної енергії, що закуповується з електричної мережі, та забезпечення потреб господарської діяльності платника податків.

В процесі роботи генеруючої установки в окремі періоди обсяг виробленої електричної енергії може перевищувати власне споживання об’єкта. У такому випадку утворюється надлишок електричної енергії, який планується відпускати в електричну мережу та продавати електропостачальнику відповідно до спеціального передбаченого законодавством механізму самовиробництва. Розрахунок за відпущену електричну енергію планується здійснювати виключно у грошовій безготівковій формі без застосування взаємозаліку.

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи мати статус активного споживача відповідно до законодавства про ринок електричної енергії без втрати права застосовувати спрощену систему оподаткування лише внаслідок набуття такого статусу?  

2. Якщо ні, платник податків просить зазначити норму Кодексу, яка забороняє фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку другої групи мати статус активного споживача?   

3. Чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи виробляти електричну енергію з відновлювального джерела для забезпечення власного споживання на непобутовому об’єкті?    

4. Чи є виробництво електричної енергії виключно для власного споживання здійсненням забороненого виду діяльності в розумінні  п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу?  

5. Якщо так, платник податків просить пояснити чи означає це те, що фізична особа – підприємець першої – третьої групи взагалі не може використовувати власну сонячну електростанцію для енергозабезпечення власної господарської діяльності?    

6. Чи є спеціально передбачений законодавством продаж виключно надлишку власно виробленої електричної енергії активним споживачем за механізмом самовиробництва здійсненням окремого виду господарської діяльності з виробництва та/або продажу підакцизних товарів у розумінні  п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу?    

7. Чи є для цілей застосування п. 291.5 ст. 291 Кодексу поняття «здійснення операції з продажу товару» та «здійснення виду господарської діяльності з продажу такого товару» юридично тотожним?   

8. Якщо так, платник податків просить зазначити норму Кодексу, з якої випливає така тотожність?    

9. У разі позитивної відповіді на шосте запитання платник податків просить зазначити норму Кодексу, з якої випливає, що спеціально передбачена законодавством операція активного споживача з продажу виключно надлишку власно виробленої електричної енергії сама по собі кваліфікується як здійснення окремого виду господарської діяльності, передбаченого п. 291.5 ст. 291 Кодексу, незалежно від встановленого законом правового статусу активного споживача та характеру такої операції?     

10. Чи має для застосування п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу юридичне значення той факт, що генеруюча установка використовується для забезпечення власного споживання, предметом продажу є виключно фактично вироблена та не спожита для власних потреб електрична енергія, а виробництво та продаж електричної енергії не є основною та професійною та/або господарською діяльністю активного споживача?    

11. Якщо зазначені обставини не мають значення - платник податків просить обґрунтувати конкретними нормами Кодексу?     

12. Чи є допоміжна операція активного споживача з продажу надлишку власно виробленої електричної енергії юридично тотожною професійній господарській діяльності з виробництва або торгівлі електричною енергією для цілей застосування п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу?      

13. Якщо так - платник податків просить зазначити норму Кодексу, яка встановлює таку тотожність?      

14. Чи охоплює поняття «суб’єкт господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» використане законодавцем у регулюванні механізму самовиробництва після прийняття Закону України від 10 лютого 2026 року № 4777-ІХ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості» (далі – Закон № 4777-ІХ) фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи?     

15. Якщо ні - платник податків просить зазначити норму закону, яка виключає фізичну особу – підприємця другої групи з кола таких осіб?       

16. Які саме категорії/групи суб’єктів спрощеної системи оподаткування, на думку ДПС, охоплює зазначене законодавче формулювання?       

17. Якщо ДПС вважає, що зазначена норма може застосовуватися виключно до платників єдиного податку четвертої групи, платник податків просить зазначити конкретну норму закону, яка встановлює таке обмеження?      

18. Яке практичне правове та податкове значення має спеціально встановлена у 2026 році можливість проведення розрахунків без взаємозаліку з активним споживачем – суб’єктом господарювання на спрощеній системі оподаткування?        

19. Як зазначена норма повинна системно застосовуватися разом з п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу та п. 291.6 ст. 291 Кодексу?    

20. Чи має фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи укласти договір купівлі – продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва без застосування взаємозаліку?         

21. Якщо ні – платник податків просить зазначити конкретну норму Кодексу. Яка забороняє саме укладання такого договору?        

22. Чи відповідає вимогам п. 291.6 ст. 191 Кодексу розрахунок, за якого взаємозалік не застосовується, а покупець здійснює окремий безготівковий платіж за відпущену активним споживачем електричну енергію?     

23. Якщо ні – платник податків просить зазначити, яка саме частина такого розрахунку є негрошовою формою розрахунку?          

24. Чи є кошти, фактично перераховані покупцем на банківський рахунок фізичної особи – підприємця за відпущену електроенергію, грошовою формою доходу?      

25. Якщо так – платник податків просить визначити податковий режим таких коштів у разі, якщо їх отримує фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи за описаних у зверненні обставин?      

26. Чи є описаний у зверненні активний споживач платником акцизного податку внаслідок продажу надлишку електричної енергії за механізмом самовиробництва?           

27. Якщо ні – чи виникає обов’язок реєстрації платником акцизного податку лише внаслідок отримання грошових коштів за відпущений залишок?       

28. Чи є для застосування п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу юридично значущою різниця між належністю електроенергії до підакцизних товарів, наявністю об’єкта оподаткування акцизом, статусом конкретного продавця як платника акцизного податку, здійсненням суб’єктом саме окремого виду господарської діяльності?       

29. Чи означає передбачений законодавством продаж електричної енергії фізичною особою – підприємцем – активним споживачем за механізмом самовиробництва здійснення такою особою професійної діяльності з виробництва або торгівлі електричною енергією?       

30. Якщо ні – які юридичні критерії дозволяють розмежувати продаж електричної енергії активним споживачем та професійну діяльність з виробництва/торгівлі електроенергією?           

31. Чи підлягають такі критерії врахуванню при визначенні характеру операції активного споживача – фізичної особи – підприємця для цілей застосування п. 291.5 ст. 291 Кодексу?        

32. Якщо ні – платник податків просить заначити норми Кодексу, які виключають можливість врахування правової природи діяльності активного споживача при застосуванні п. 291.5 ст. 291 Кодексу?

33. Чи існує, на думку ДПС, юридична колізія між п.п. 291.5.1 п. 291.5      ст. 291 Кодексу та законодавчими положеннями, які надають активному споживачу право продавати надлишок; передбачають договір купівлі – продажу за механізмом самовиробництва; прямо передбачають активного споживача – суб’єкта господарювання на спрощеній системі; передбачають для нього розрахунки без взаємозаліку?         

34. Якщо така колізія існує - платник податків просить заначити норми які суперечать одна одній, та точно визначити зміст суперечності?

35. Якщо ДПС вважає, що колізії немає – платник податків просить надати системне тлумачення зазначених норм, за якого кожна з них має практичний правовий зміст?        

36. Якщо ДПС вважає, що п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу повністю виключає можливість отримання платником єдиного податку другої групи коштів за продаж надлишку електричної енергії, платник податків просить пояснити правовий зміст законодавчого положення 2026 року щодо активного споживача – суб’єкта господарювання  на спрощеній системі та розрахунків з ним без взаємозаліку? 

37. Чи допускає сукупність зазначених норм більше одного юридично обґрунтованого тлумачення прав та обов’язків фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, який діє як активний споживач?  

38. Якщо так, чи підлягають застосуванню п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу та п. 56.21 ст. 56 Кодексу?         

39. Якщо ДПС вважає, що п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу та п. 56.21 ст. 56 Кодексу не підлягають застосуванню, платник податків просить обґрунтувати, чому описане правове регулювання не допускає неоднозначного або множинного трактування?   

40. Якщо ДПС вважає правове регулювання однозначним, платник податків просить сформулювати єдине узгоджене тлумачення, за якого одночасно мають практичний зміст п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу;            п. 291.6 ст. 191 Кодексу; правовий статус активного споживача; право активного споживача продавати надлишок; договір купівлі – продажу за механізмом самовиробництва; положення Закону № 4777-ІХ про активного споживача – суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування; можливість розрахунків з таким суб’єктом без взаємозаліку?   

41. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи за описаних у зверненні фактичних обставин  виробляти електричну енергію з відновлювального джерела переважно для забезпечення власного споживання та здійснювати як активний споживач продаж виключно фактично виробленого і не спожитого надлишку за механізмом самовиробництва?   

42. Чи має право фізична особа – підприємець отримувати за проданий надлишок грошові кошти окремим безготівковим платежем без застосування взаємозаліку зі збереженням права застосовувати спрощену систему оподаткування та залишитися платником єдиного податку другої групи?          

43. Якщо відповідь на питання № 41 та № 42 негативна – платник податку просить чітко визначити: яка конкретно дія платника порушує вимоги Кодексу; яку конкретно норму Кодексу вона порушує; у чому саме полягає порушення; який податковий наслідок виникає; з якого моменту такий податковий насідок виникає?    

44. Платник податків просить надати однозначний висновок: з наведених у зверненні обставин фізична особа – підприємець має право/не має права отримувати у грошовій безготівковій формі кошти за продаж виключно надлишку власно виробленої електричної енергії як активний споживач за механізмом самовиробництва без застосування взаємозаліку зі збереженням права застосовувати спрощену систему оподаткування. У випадку висновку «не має права» платник просить надати повне правове обґрунтування такого висновку з аналізом не лише п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, але й усіх спеціальних норм та фактичних обставин, зазначених у зверненні?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства
(п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», зі змінами і доповненнями (далі – Закон
№ 2019).

Статтею 1 Закону № 2019 визначено терміни вживаються в такому значенні:

виробництво електричної енергії – діяльність, пов’язана з перетворення енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії;

електрична енергія – це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

електропостачальник – суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

постачання електричної енергії – продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;

ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам;

споживач – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з п. 21 частини першої ст. 4 Закону № 2019 для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2019 на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема, тарифи на послуги з передачі електричної енергії.

Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (частини першої ст. 8 Закону № 2019).

Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 29.12.2023 № 2651 (далі – Порядок № 2651).

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1 розд. І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, зі змінами, активний споживач – це споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу, що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є професійною та/або господарською діяльністю.

Активним споживачем є фізична особа, фізична особа – підприємець чи підприємство, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел, покриваючи за рахунок неї власні потреби у споживання, а надлишки згенерованого ресурсу фінансово реалізують. Діяльність активних споживачів регулюється чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 Порядку № 2651 купівля-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва здійснюється шляхом викупу обсягу електричної енергії, виробленої генеруючими установками активного споживача та відповідно до договору, укладеного активним споживачем з електропостачальником або постачальником універсальних послуг, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Розрахунки між сторонами за договором купівлі-продажу за механізмом самовиробництва проводяться за розрахунковий період, яким є календарний місяць, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії (п. 4.1 глави 4 Порядку № 2651).

Пунктом 4.2 глави 4 Порядку № 2651 встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва електропостачальник або постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості відпуску та відбору електричної енергії з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії станом на перший календарний день після закінчення розрахункового періоду.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість спожитої з мережі електричної енергії перевищує вартість відпущеної електричної енергії, то різниця між вартістю спожитої та відпущеної електричної енергії
підлягає сплаті Активним споживачем на користь електропостачальника відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість відпущеної електричної енергії перевищує вартість відібраної електричної енергії з електричних мереж оператора системи, то різниця між вартістю відпущеної та відібраної електричної енергії зараховується на особовий рахунок активного споживача та підлягає сплаті електропостачальником до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі – Постанова № 312).

Відповідно до абзацу десятого п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I Постанови № 312 власник електричних мереж – юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії.

Генеруюча установка приватного домогосподарства – комплекс взаємопов’язаних споруд і устаткування, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, які розташовані в межах приватного домогосподарства (абзац дванадцятий п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I Постанови № 312).

Повноваження, завдання та функції Державної податкової служби України встановлено ст. 19¹ Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227).

Згідно з покладеними завданнями ДПС здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
(далі – єдиний внесок) та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 4 Положення № 227), здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відпо