Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5588/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи.

Під час здійснення підприємницької діяльності платник отримує зарахування валютної виручки на банківський рахунок. Такі кошти необхідно перерахувати в гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група, ставка 5 відсотків, без реєстрації платником податку на додану вартість), у межах зареєстрованих видів економічної діяльності створювати та реалізовувати власні цифрові інформаційні продукти (PDF-матеріали, електронні довідники, робочі зошити, шаблони документів і таблиць, навчальні матеріали, набори структурованих інструкцій, автоматизовані робочі процеси, цифрові інструменти та калькулятори, програмні продукти) кінцевим споживачам – нерезидентам через міжнародні цифрові платформи, власний вебсайт, а також шляхом прямого продажу організаціям- нерезидентам?

2. Чи належить будь-який із зазначених напрямів діяльності до видів діяльності, за яких не допускається застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до п. 291.5 ст. 291 Кодексу?

3. Чи впливає на кваліфікацію отриманих коштів як доходу платника єдиного податку третьої групи та на право перебування на спрощеній системі оподаткування та обставина, що конкретний вид господарської діяльності не зазначений окремим кодом КВЕД у реєстрі платників єдиного податку, за умови що така діяльність не належить до видів діяльності, визначених п. 291.5 ст. 291 Кодексу?

4. Чи включаються кошти, отримані від реалізації примірників (копій) власних цифрових продуктів кінцевим споживачам через міжнародні цифрові платформи та власний вебсайт, до складу доходу платника єдиного податку третьої групи як дохід від господарської діяльності?

5. Чи підпадають платежі, отримані за придбання кінцевими споживачами примірників (копій) цифрових продуктів, втілених в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання, під виключення з визначення роялті, передбачене п.п. 14.1.225  п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

6. Чи підпадає надання кінцевим споживачам доступу до програмного продукту за моделлю надання доступу (SaaS) або передплати, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми, а її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, під виключення з визначення роялті, передбачене п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу («використання кінцевим споживачем»)?

7. Чи змінюється кваліфікація отриманого доходу та чи є роялті у розумінні п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу кошти, які перераховуються платнику міжнародною цифровою платформою у разі, коли така платформа виступає продавцем перед кінцевим споживачем від власного імені (…), самостійно укладає правочин із покупцем, нараховує та сплачує непрямі податки країни покупця, а платнику перераховує визначену договором приєднання частку від реалізації?

8. Чи включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи надходження від надання нерезидентам освітніх, навчальних та консультаційних послуг, що супроводжують реалізацію цифрових продуктів, у межах зареєстрованих видів діяльності?

9. Чи включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи виручка від прямого продажу примірників (копій) власних цифрових продуктів організаціям - нерезидентам на підставі виставленого рахунку (інвойсу) з оплатою банківським переказом на валютний рахунок фізичної особи - підприємця, відкритий у банку України для здійснення підприємницької діяльності?

10. Чи є роялті у розумінні п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу платіж, отриманий від організації-нерезидента за придбання примірника цифрового продукту з правом його використання визначеною кількістю працівників такої організації за функціональним призначенням для внутрішніх потреб (корпоративна багатокористувацька ліцензія), якщо умовами ліцензії не дозволяються модифікація, створення похідних продуктів, перепродаж і подальше розповсюдження, а майнові авторські права залишаються за платником?

11. Які документи вважаються первинними документами, що підтверджують суму та дату отримання доходу за операціями прямого продажу організаціям - нерезидентам за відсутності двостороннього договору, укладеного шляхом підписання сторонами: чи є достатніми виставлений рахунок (інвойс), банківська виписка та підтвердження передачі файлів покупцю в електронній формі?

12. Чи визначається сума доходу платника єдиного податку виходячи з повної суми надходжень від реалізації цифрових продуктів чи доходом є сума, фактично зарахована на рахунок платника, з урахуванням того, що комісії платформи та платіжної системи утримуються до перерахування коштів і на рахунки платника не надходять?

13. Чи включаються до бази оподаткування єдиним податком суми непрямих податків країни покупця (податок на додану вартість Європейського Союзу, податок на додану вартість Великої Британії, податок з продажів США, GST тощо), які нараховуються платформою понад ціну продукту, утримуються з кінцевого споживача та самостійно сплачуються платформою як податковим агентом до бюджету відповідної іноземної держави і на рахунки платника не надходять?

14. Чи зменшує базу оподаткування єдиним податком та/або суму єдиного податку сума податку, утриманого нерезидентом (платформою або платіжною системою) у джерела виплати за межами України?

15. Чи підлягає зменшенню дохід платника єдиного податку на суми повернень коштів кінцевим споживачам (…) та оскаржених платежів (…), здійснених платформою після дати визнання доходу? Якщо так – у якому податковому (звітному) періоді та на підставі яких документів здійснюється таке зменшення?

16. Чи виникає у платника єдиного податку третьої групи додатковий дохід (зокрема у вигляді курсової різниці) при подальшому продажу або конвертації раніше отриманої іноземної валюти у гривню, якщо дохід уже визнано на дату надходження валюти за офіційним курсом Національного банку України?

17. Яка дата вважається датою отримання доходу платника єдиного податку третьої групи за схемою: міжнародна цифрова платформа (внутрішній баланс облікового запису платника) → міжнародна платіжна система → валютний рахунок фізичної особи - підприємця у банку України: дата відображення коштів на внутрішньому балансі облікового запису на платформі, дата надходження коштів на рахунок у міжнародній платіжній системі чи дата зарахування коштів на банківський рахунок фізичної особи - підприємця?

18. Чи є внутрішній баланс облікового запису платника на міжнародній цифровій платформі рахунком у розумінні п. 292.6 ст. 292 Кодексу, і чи є суми, відображені на такому балансі, але не перераховані платнику, доходом звітного податкового періоду?

19. Чи змінюється відповідь на питання 17 у разі, коли умовами платформи передбачено, що розрахунки з продавцями-резидентами України здійснюються через платіжний рахунок, відкритий на ім'я платника у визначеній платформою міжнародній платіжній системі та призначений для отримання коштів саме від цієї платформи?

20. За яким офіційним курсом та на яку дату дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні для цілей визначення доходу платника єдиного податку третьої групи? Який курс застосовується у разі, коли валюта продажу кінцевому споживачу (наприклад, євро, фунт стерлінгів) відрізняється від валюти виплати платнику (наприклад, долар США)?

21. Яка дата вважається датою отримання доходу за операціями прямого продажу організаціям-нерезидентам з оплатою безпосередньо на валютний рахунок фізичної особи - підприємця, відкритий у банку України, і чи впливає на визначення такої дати використання платником іншого платіжного сервісу замість Payoneer?

22. Чи поширюється на описані схеми діяльності умова, викладена в індивідуальній податковій консультації № (…) від (…), згідно з якою кошти включаються до доходу платника єдиного податку за умови їх перерахування на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності, впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду?

23. Які податкові наслідки виникають у разі, коли станом на кінець річного податкового (звітного) періоду частина коштів залишається на внутрішньому балансі облікового запису на міжнародній цифровій платформі або на рахунку в міжнародній платіжній системі та не перерахована на рахунок фізичної особи - підприємця у банку України?

24. Чи включаються повторно до складу доходу платника єдиного податку третьої групи суми, які станом на кінець попереднього річного податкового (звітного) періоду залишалися на рахунку в міжнародній платіжній системі, були оподатковані як іноземний дохід фізичної особи за правилами розділу IV Кодексу, та в наступному році фактично перераховані на банківський рахунок фізичної особи - підприємця?

25. Чи змінюються податкові наслідки, зазначені у питанні 23, у разі коли перерахування залишку коштів на банківський рахунок фізичної особи - підприємця є об'єктивно неможливим унаслідок того, що сума такого залишку є меншою за встановлену умовами міжнародної платіжної системи мінімальну суму виведення коштів?

26. Чи впливає дотримання або недотримання вимог Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, щодо здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями через рахунки в банках, на кваліфікацію отриманих коштів як доходу платника єдиного податку третьої групи та на право перебування на спрощеній системі оподаткування?

27. Чи вважається дотриманою вимога п. 291.6 ст. 291 Кодексу щодо здійснення розрахунків виключно у грошовій формі у разі, коли міжнародна цифрова платформа утримує власну комісію, непрямі податки країни покупця та податок у джерела виплати із суми виручки до її перерахування платнику?

28. Чи є підставою для втрати права перебування на спрощеній системі оподаткування (п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу) отримання фізичною особою – підприємцем доходів від реалізації цифрових продуктів і надання пов'язаних послуг за описаними у цьому запиті схемами діяльності?

29. Чи виникає у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків обов'язок реєстрації платником податку на додану вартість у зв'язку з обсягом операцій з постачання цифрових продуктів і послуг нерезидентам; чи є місцем постачання таких продуктів і послуг митна територія України; та чи належать такі продукти до електронних послуг у розумінні п.п. 14.1.565 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

30. Які документи вважаються первинними документами, що підтверджують суму та дату отримання доходу, за відсутності двостороннього договору з міжнародною цифровою платформою, укладеного шляхом підписання сторонами (відносини оформлені шляхом приєднання до публічної оферти в електронній формі): чи є достатніми умови користування платформою (…), звіти платформи про продажі та виплати, платіжні інструкції платіжної системи та банківські виписки?

31. Чи є достатнім ведення обліку доходів шляхом помісячного відображення сум, фактично отриманих платником від міжнародних цифрових платформ агрегованими виплатами, без відображення в обліку кожної окремої операції реалізації примірника цифрового продукту кінцевому споживачу, з урахуванням вимог п. 296.1 ст. 296 та п. 44.1 ст. 44 Кодексу?

32. Чи виникає у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи обов'язок застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при реалізації цифрових продуктів кінцевим споживачам – нерезидентам, якщо кошти надходять у безготівковій формі через міжнародні цифрові платформи та платіжні системи на рахунки фізичної особи - підприємця?

33. Чи є базою нарахування військового збору для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи той самий дохід, що визначається згідно зі ст. 292 Кодексу для цілей єдиного податку, і чи збігається дата виникнення об'єкта оподаткування військовим збором з датою отримання доходу, визначеною згідно з п. 292.6 ст. 292 Кодексу?

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 418 ЦКУ право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Статтею 420 та частиною першою ст. 433 ЦКУ визначено об’єкти права інтелектуальної власності.

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об’єкта права інтелектуальної власності) визначено главою 75 ЦКУ.

Статтею 1107 ЦКУ визначено види правочинів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

При цьому п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови перебування фізичної особи – підприємця на єдиному податку третьої групи встановлені п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, а саме до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Так, відповідно до п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпункту 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Щодо першого питання

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 11.10.2010 № 457.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі - КВЕД ДК 009:2010) фізична особа при здійсненні державної реєстрації фізичної особи - підприємця за власним бажанням обирає вид діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності.

Під час вибору виду діяльності, який планує здійснювати фізична особа - підприємець, додатково використовуються нормативно-правові акти Держспоживстандарту України та Держкомстату України, зокрема наказ Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності».

В абзаці восьмому п. 1 КВЕД ДК 009:2010 визначено, що КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

Питання визначення КВЕД не належать до компетенції органів ДПС, з метою правильного визначення КВЕД, для встановлення до якого виду діяльності відноситься обрана фізичною особою – підприємцем господарська діяльність, пропонуємо звернутись до Державної служби статистики України.

Щодо другого та двадцять восьмого питань

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

При цьому слід зазначити, що положення вказаного пункту не містять обмежень щодо продажу Вами власних цифрових інформаційних продуктів на спрощеній системі оподаткування.

Щодо третього питання

Відповідно до п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Таким чином, якщо Вами буде здійснювати господарська діяльність за КВЕДом, який не зазначений у реєстрі платників єдиного податку, то Ви маєте перейти на сплату інших податків і зборів, у терміни, визначені п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.

Щодо четвертого, восьмого, дев’ятого, сімнадцятого – двадцять першого питань

Якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у іноземній системі, та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Датою отримання коштів є дата надходження коштів на рахунок, відкритий у міжнародній платіжній системі, у тому числі Payoneer (у разі використання міжнародної платіжної системи) або дата надходження коштів від нерезидентів одразу на рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий у надавачів платіжних послуг в Україні.

При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Тобто, показники, які виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на на дату надходження зазначених коштів.

Щодо п’ятого, шостого, сьомого та десятого питань

У разі якщо Вами здійснюється продаж власних інформаційних продуктів, похідних від виданих Вами професійних книг на міжнародних іноземних платформах, які в подальшому платформа надає своїм користувачам можливість їх придбати, тобто такі користувачі можуть розглядатися як кінцеві користувачі, або здійснюється передача прав на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то винагорода, яка виплачується на Вашу користь у розумінні Кодексу не може вважатися роялті.

Щодо одинадцятого та тридцятого питань

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Відповідно до Закону № 996 первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, зокрема, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, документальним підтвердженням проведення фізичною особою – підприємцем зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо з нерезидентами або через міжнародні платформи є документи первинного обліку, які відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, але не виключно платіжна інструкція, інвойс, розрахункові документи тощо.

Щодо дванадцятого – чотирнадцятого питань

Якщо міжнародною платіжною системою, у тому числі Payoneer, з суми виручки утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку вважається повна сума виручки (з врахуванням відсотків (комісії) утриманої платіжним сервісо