X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5593/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи.

Здійснює виробництво та роздрібну і оптову торгівлю товарами через мережу Інтернет.

Не має найманих працівників та не здійснює виплати доходів фізичним особам, які не мають статусу фізичної особи – підприємця.

У процесі здійснення господарської діяльності фізична особа – підприємець придбає товари та послуги у інших фізичних осіб – підприємців, які здійснюють відповідну діяльність у межах своєї підприємницької діяльності. Оплата за такі товари та послуги здійснюється безпосередньо з поточного рахунку фізичної особи - підприємця (…) на поточні рахунки інших фізичних осіб – підприємців. Отримувачі коштів на момент здійснення виплат мають статус фізичних осіб – підприємців.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Чи зобов'язана фізична особа – підприємець – платник єдиного податку

другої групи, яка не має найманих працівників, не здійснює виплат доходів фізичним особам, які не є фізичними особами - підприємцями, та здійснює виключно виплати іншим фізичним особам – підприємцям за товари та послуги, подавати Податковий розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД) та додаток ФІЗ-4ДФ у зв'язку з такими виплатами з ознакою доходу «157»?

2. Чи є сам факт здійснення фізичною особою – підприємцем виплати іншій фізичній особі - підприємцю достатньою підставою для виникнення обов'язку з подання додатка ФІЗ-4ДФ, якщо така виплата є підприємницьким доходом отримувача, а податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у джерела виплати не утримуються відповідно до п. 177.8 ст. 177 Кодексу?

3. Яка передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Розрахунок ФОП / НПД та додатку ФІЗ-4ДФ, якщо фізична особа – підприємець здійснювала виключно виплати доходів іншим фізичним особам – підприємцям?

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

При цьому самозайнята особа – платник податку, який є, зокрема фізичною особою - підприємцем за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у розумінні Кодексу фізична особа – підприємець є податковим агентом, який зобов’язаний подавати податкову звітність.

Водночас главою 2 Кодексу визначено порядок подання податкової звітності, зокрема податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 Кодексу). Способи здійснення податкового контролю визначені ст. 62 Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 71.1 ст. 71 Кодексу інформаційно – аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Крім того, відповідно до п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, інших звітних документах.

Згідно з абзацом другим п. 51.1 ст. 51 Кодексу фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов'язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, Розрахунок ФОП / НПД з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Форма Розрахунку ФОП / НПД і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку ФОП / НПД, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД, визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у Додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД за ознакою доходу «157».

Враховуючи викладене, оскільки фізична особа - підприємець у розумінні Кодексу є податковим агентом, який у разі нарахування (виплати) доходів на користь фізичних осіб – підприємців зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, у Вашому випадку це Розрахунок ФОП / НПД, незалежно від того, що Кодексом передбачено звільнення фізичної особи – підприємця від обов'язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з зазначених доходів, за умови надання фізичною особою – підприємцем копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, а також у разі необхідності витяг з реєстру платників єдиного податку.

Щодо третього питання

Відповідно до п.п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (ст. 111 Кодексу).

Згідно з п. 119.1 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені п. 119.1 ст. 119 Кодексу штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 1634 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контролюючим органам за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 1634 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.