Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5600/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що є податковим резидентом України та є рідною сестрою фізичної особи – нерезидента України, який володіє часткою в іноземній юридичній особі зареєстрованій у Республіці Кіпр (   ) у розмірі 100 відс.

В розумінні підпункту в) підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу платник податків та нерезидент є пов’язаними особами, оскільки є повнорідними братом і сестрою.

При цьому платник податку, яка є сестрою нерезидента, не володіє часткою у (  ) ні прямо, ні опосередковано та не здійснює фактичного контролю щодо (  ).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи правильно платник податків розуміє, що вона (сестра нерезидента) не вважається контролюючою особою (  )  у розумінні статті 39² Кодексу, оскільки не володіє часткою в ній та не здійснює фактичний контроль щодо (  ) і, відповідно, на платника податків не покладаються обов’язки контролюючої особи щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) щодо (  )?

Відповідно до підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь - яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Згідно з підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу з урахуванням положень статті 39² розділу I Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що для визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Згідно з підпунктом 14.1.159 пунктом 14.1 статтею 14 Кодексу пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Пунктом 39².2 статті 39² розділу I Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК.

Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² розділу I Кодексу.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо   складання та подання звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

З огляду на зазначене, якщо фізична особа - резидент України відповідає критеріям визначення її контролюючою особою відповідно до положень статті 39² розділу І Кодексу, така особа зобов'язана, зокрема, подавати звіт про КІК разом з декларацією про майновий стан і доходи за відповідний звітний рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму звіту про КІК, скорочену форму звіту про КІК та Порядок заповнення звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.

Варто зазначити, що кожен конкретний випадок застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх фактичних обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.