Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5625/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення Товариство ….. (далі – звернення) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  в межах компетенції повідомляє.

Товариство у зверненні повідомило, що планує придбати у власність об’єкт нерухомого майна – Цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер 0000000000000, загальною площею 772,8 кв.м., розташований за адресою: Одеська область, …. (далі – Комплекс).

Комплекс планується використовувати для початку та розвитку сільськогосподарської діяльності а також у власній господарській діяльності підприємства, зокрема, переробки зерна та випічки хліба з монтажем відповідного технологічного обладнання/ротаційних печей, а також у власній господарській діяльності та не планується передавати в оренду, лізин, позичку.

Товариство посилаючись на положення підпунктів «є» та «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 (далі – підпункт «є» та підпункт «ж»  підпункту 266.2.2) Кодексу запитує:

1. чи підпадають будівлі та споруди Комплексу, які використовуються Товариством у власній господарській діяльності для складського зберігання і не здаються в оренду під дію підпункту «є» або підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу;
2. чи поширюється дія підпункту «є» або підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу на Комплекс якщо він використовується  виключно для власних потреб Товариства без передачі в оренду;
3. у разі якщо об’єкти Комплексу або їх частини не підпадають під звільнення за підпунктом «є» або підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу за якими ставками Комплекс підлягає оподаткуванню та який алгоритм розрахунку та розмір Податку підлягає обчисленню та сплаті  за звітний період для Комплексу з урахуванням рішень місцевої ради;
4. чи виникає в Товариства обов’язок подавати податкову декларацію з Податку та зазначати в ній об’єкти даного майнового комплексу із застосуванням коду пільги, якщо всі будівлі та споруди повністю звільнені від оподаткування на підставі підпункту 266.2.2 Кодексу;
5. який перелік документів є належним та достатнім підтвердженням виконання вимог підпункту «є» або підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу під час здійснення заходів податкового контролю.

Оскільки звернення не містить документів що свідчать про класифікацію Комплексу або його складових за Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), то ДПС надає щодо викладених питань роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

До питання 1, 2

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості врегульовано у статті 266 Кодексу.

Згідно з  підпунктом 266.1.1 пункту 266.1  статті 266 Кодексу  платниками  Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт  266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Оскільки підстави для справляння Податку пов’язані з правом власності на об’єкт нерухомого майна, то застосування частки об’єкта нерухомого майна для оподаткування пов’язано з правом спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна.

У підпункті 266.2.2 Кодексу міститься перелік,  який визначає окремі категорії нерухомого майна, що не є об’єктами оподаткування Податком.

Зокрема, згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2  Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками  в оренду, лізинг, позичку.

Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що  сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже для права застосування норми, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

бути сільськогосподарським товаровиробником;

бути власником будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора;

будівлі та споруди використовуються за призначенням у господарській діяльності Товариства саме як сільськогосподарського товаровиробника;

будівлі та споруди (в т.ч їх частки) не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до КВЕД  ДК 009:2010 галузь сільського господарства відноситься до секції «А».

Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, для права застосування норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

основний вид діяльності має класифікується у секціях B «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів», С «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», Е «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами», F «Будівництво» КВЕД  ДК 009:2010;

бути власником будівель та споруд,  віднесених  до класу 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора, використовуватися за призначенням, визначеним Класифікатором за класом 125;

будівлі та споруди (в т. ч. їх частки) не здаватися в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства визначено 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», який відноситься до розділу 68 «Операції з нерухомим майном» секції  L «Операції з нерухомим майном» ДК 009:2010.

Враховуючи, що основний вид діяльності Товариства  належить до секції L «Операції з нерухомим майном» ДК 009:2010, а не до секцій «А», «B – F», то Товариством порушується одна з основних обов’язкових умов застосування положень підпункту «ж» або підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.

Оскільки до звернення Товариством не додано документів, що підтверджують приналежність будівель та споруд, що входять до складу Комплексу, до класу  «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) або до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, то за таких обставин не уявляється можливим встановити відповідність будівель та споруд Комплексу одній з обов’язкових умов застосування положень підпункту «ж» або підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.

У зверненні Товариство зазначило, що планує придбати Комплекс у власність.

Зважаючи, що основна діяльність Товариства класифікується в секції «L» ДК 009:2010, то незалежно від підтвердження приналежності будівель та споруд Комплексу до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) або до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, а також якщо будівлі і споруди не передані в оренду, лізинг або позичку, Товариством буде порушено дотримання критеріїв застосування положень підпункту «ж» або підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.

Отже, у разі придбання Комплексу,  у Товариства, як власника нерухомості  виникне обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу Комплексу на загальних підставах.

До питання 3

Податкове законодавство України складається, зокрема, з нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу, у тому числі й рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексом (пункт 3.1 статті  3 Кодексу).                                   

Сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (далі – ОМС) згідно з підпунктом 12.4.3 пункту 12.4  статті 12 та підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу наділені повноваженнями, зокрема приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу ставки Податку для об’єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням  органів місцевого самоврядування залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року Податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 Кодексу).

У зверненні зазначено, що Комплекс розташований за адресою: Одеська область, Зененогірська територіальна громада, …...

З огляду на визначені Кодексом повноваження ОМС встановлювати розмір ставки Податку, Товариству для отримання інформації щодо встановлення розміру ставок Податку для Комплексу доцільно звернутися до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області.

Форма податкової декларації з Податку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року з а  № 479/26924,   у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 (зі змінами).

Додатково повідомляємо, що зведена інформація про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та / або зборів, які надаються в електронному вигляді органами місцевого самоврядування  розміщена на вебпорталі ДПС у розділі: Головна / Законодавство / Податки, збори, платежі  / Ставки місцевих податків та зборів.

До питання 4

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Враховуючи, що у разі придбання Комплексу, у Товариства, як власника нерухомості виникне обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу Комплексу на загальних підставах, то відповідно у Товариства виникає обов’язок подання податкової Декларації з Податку.

До питання 5

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, який підтверджує право власності на нього (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер, інвентарний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта.  Належність  будівлі до того чи іншого класу Класифікатора для цілей оподаткування має бути підтверджено документами.

Такими   документами,   зокрема,   можуть   бути   відомості   Державного  реєстру  

речових прав на нерухоме майно, дані Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт,  документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна, а також інші документи, які містять інформацію про функціональне призначення та класифікацію відповідного об’єкта.

Встановлення фактичного використання кожної будівлі або споруди, яка входить до складу Комплексу, визначення її функціонального призначення, фактичного використання у господарській діяльності суб’єкта господарювання, потребують дослідження відповідних первинних, правовстановлюючих та інших документів і не можуть бути встановлені виключно на підставі звернення про надання індивідуальної податкової консультації.

Кодексом не встановлено вичерпного переліку документів, якими виключно може підтверджуватися фактичне використання будівель та споруд у господарській діяльності суб’єкта господарювання для визначення права на застосування положень підпункту «є» або «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.