X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5604/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування громадської організації у статусі неприбуткової організації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Громадська організація є неприбутковою організацією і не зареєстрована як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ). В межах своєї статутної діяльності підтримує інші об’єднання громадян, має право володіти, користуватися та розпоряджатися коштами та майном відповідно до законодавства і свого статуту.

У власності Громадської організації знаходиться нежитлове приміщення, придбане у 2024 році за власний рахунок для здійснення статутної діяльності.

Громадська організація розглядає можливість передачі цього приміщення у власність неприбутковій релігійній організації. Передача майна відбуватиметься без будь-якої грошової або іншої майнової компенсації. Приміщення планується використовувати релігійною організацією винятково для її статутної неприбуткової діяльності, зокрема релігійної, духовно-просвітницької та соціальної роботи.

Враховуючи вищевикладене, Громадська організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи є операція з безоплатної передачі зазначеного нежитлового приміщення неприбутковій релігійній організації операцією, обсяг якої враховується при визначенні загальної суми операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ;

2) чи поширюються на зазначену операцію положення підпункту 69.12 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та/ або підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, враховуючи, що передавальною стороною є громадська організація яка має статус неприбуткової, а отримувачем є неприбуткова релігійна організація?

3) чи виникає внаслідок здійснення такої безоплатної передачі обов’язок зареєструватися платником ПДВ відповідно до статті 181 розділу V ПКУ, якщо вартість зазначеного нерухомого майна перевищує реєстраційний обсяг, установлений пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ;

4) якщо така операція враховується при визначенні реєстраційного обсягу, яка саме вартість нерухомого майна повинна враховуватися для визначення обсягу операції: первісна вартість придбання, балансова (залишкова) вартість на дату передачі, звичайна/ ринкова вартість чи інша вартість, визначена ПКУ;

5) якщо внаслідок зазначеної операції виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ, з якої дати виникає такий обов’язок та чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ безпосередньо щодо операції, внаслідок якої було перевищено реєстраційний обсяг, якщо на дату здійснення цієї операції Громадська організація ще не була зареєстрована платником ПДВ?

6) чи відповідає зазначена безоплатна передача нерухомого майна вимогам підпунктів 133.4.1 – 133.4.2 пункту 134.1 статті 133 розділу III ПКУ та чи не призводить така операція до втрати Громадською організацією статусу неприбуткової організації, за умови що передача здійснюється виключно для реалізації статутних цілей Громадської організації, а отримувач є неприбутковою релігійною організацією?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) (далі – Закон № 4572).

Правове регулювання благодійної та гуманітарної допомоги регламентовано нормами Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073) та Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі – Закон № 1192).

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 5073 благодійна діяльність − добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5073 суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Бенефіціар – набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Благодійна організація − юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом № 5073, як основну мету її діяльності (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 5073).

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073 (частина перша статті 6 Закону № 5073).

Тобто здійснення благодійних пожертв в межах проведення благодійної діяльності має відбуватися у порядку, встановленому Законом № 5073.

Діяльність релігійних організацій регламентує Закон України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації».

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III ПКУ.

Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ).

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені у пункті 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною, а саме 20 відсотків (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах. 

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з пунктом 182.1 статті 182 розділу V ПКУ, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Пунктом 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що операції, передбачені підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 3

При обрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ для цілей реєстрації як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ необхідно враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців, тобто обсяги тих операції, що підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.  

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 та 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ не включається.

Водночас, з огляду на норми підпункту 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, обсяги операцій громадських об’єднань та/або благодійних організацій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, не враховуються особами, які здійснюють такі операції, при обрахунку ними загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.

Отже, якщо Громадська організація є благодійною організацією у розумінні Закону № 5073, та якщо обсяги здійснених нею операцій з надання благодійної допомоги (зокрема, безоплатної добровільної передачі нежитлового приміщення неприбутковій релігійній організації) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то обсяги таких операцій, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, не враховуються такою організацією при обрахунку нею загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку відповідно до статті 181 розділу V ПКУ.

У разі, якщо  операція з надання такої благодійної допомоги не відповідає умовам, визначеним у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то Громадська організація не може застосовувати норму підпункту 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ і, відповідно, обсяг такої операції включатиметься при визначенні загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до статті 181 розділу V ПКУ.

Щодо питання 4

Операція з безоплатної передачі товарів відповідно підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли такі операції звільняються від оподаткування ПДВ або не є постачанням товарів/послуг.

База оподаткування при здійсненні таких операцій визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, виходячи з їх договірної вартості. При цьому, якщо безоплатно передаються необоротні активи (нерухоме майно), то база оподаткування операцій з постачання таких необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Щодо питання 5

Згідно з підпунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ обов’язок подати заяву на реєстрацію платником ПДВ виникає не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося перевищення обсягу 1 млн грн, а самі податкові зобов’язання щодо операції, яка призвела до перевищення, не виникають, якщо на момент її здійснення організація ще не мала статусу платника ПДВ.

Щодо питання 6

Частиною п’ятою статті 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених статтею 3 Закону № 4572, один з яких полягає у відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) щодо права на частку майна громадського об’єднання і такі члени (учасники) не відповідають за зобов’язаннями такого громадського об’єднання. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Статтею 11 Закону № 4572 визначено відомості, які має містити статут громадського об’єднання, зокрема: відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша ст. 24 Закону № 4572).

Тож, якщо громадську організацію включено до Реєстру, то обов’язковими умовами для перебування такої громадської організації у Реєстрі є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 4572, а також заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Отже, здійснення громадською організацією у статусі неприбуткової організації безоплатної передачі нерухомого майна релігійній організації у вигляді благодійної допомоги у встановленому порядку не призведе до порушення вимог пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ для перебування такої організації у Реєстрі.

При цьому обов’язковими умовами є те, що надання такої благодійної пожертви в межах здійснюваних видів благодійної діяльності має бути передбачено статутом громадської організації, відповідати напрямам і меті діяльності громадської організації, не суперечити вимогам Законів № 5073 та № 4572, виключати ознаки майнового інтересу членів (учасників) такої організації та не має використовуватися для вигоди членів (учасників) цієї організації та пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 розділу III ПКУ (з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ.

Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.