X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5612/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Товариство) (…), щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство є розробником та власником програмного забезпечення - ERP/CRM системи UGLA, яка використовується суб'єктами господарювання у сфері ресторанного господарства (HoReCa).

Товариство розробляє та планує впровадити програмний модуль автоматизованого переказу безготівкових чайових від відвідувачів закладів харчування безпосередньо фізичним особам (працівникам закладу – офіціантам, барменам тощо) із залученням ліцензованої фінансової установи, яка здійснює безпосередній еквайринг та переказ коштів.

У зв’язку з ухваленням Верховною Радою України Закону, розробленого на основі законопроєкту № 15111-д «Про внесення змін до Кодексу щодо імплементації положень Директиви Ради (ЄС) 2021/514 (DAC7) та Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією, отриманою операторами цифрових платформ» (далі – Закон
№ 15111-д), а також з огляду на чинні норми Кодексу щодо оподаткування доходів фізичних осіб, у Товариства виникла необхідність в отриманні роз’яснення щодо порядку оподаткування описаних нижче операцій.

Товариство на підставі ліцензійних договорів надає закладам ресторанного господарства доступ до хмарного програмного забезпечення (ERP/CRM UGLA). У складі системи планується реалізувати модуль «Чайові»: відвідувач закладу сканує QR-код і за власною ініціативою (без будь-якого зустрічного зобов’язання) переказує кошти (чайові) на користь конкретного працівника закладу. Технічно переказ коштів здійснює ліцензована фінансова установа (платіжний еквайр), з якою Товариство інтегроване; кошти від відвідувача зараховуються безпосередньо на рахунок/картку фізичної особи – працівника закладу, оминаючи розрахунковий рахунок та реєстратор розрахункових операцій закладу ресторанного господарства. Товариство не є стороною розрахунків і не отримує та не розпоряджається коштами чайових; його роль обмежується наданням технічного та інформаційного супроводу процесу (генерація QR-коду, первинна ідентифікація одержувача, формування аналітики для закладу).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Розділ А. Щодо чинного законодавства (до набрання чинності Закону № 15111-д)

А.1. Чи поширюється правова позиція, викладена в ІПК № 4542/ІПК від 20.09.2024 (щодо готівкових чайових), на випадок безготівкового переказу чайових через технічний модуль ERP/CRM системи UGLA та ліцензовану фінансову установу-еквайра, коли кошти оминають розрахунковий рахунок закладу?

А.2. За таких обставин хто із суб'єктів — заклад ресторанного господарства, фінансова установа-еквайр, чи Товариство як розробник програмного забезпечення – набуває (або не набуває жоден із них) статусу податкового агента щодо доходу фізичної особи – отримувача чайових, і на підставі яких саме норм Кодексу (зокрема, п. 168.1 ст. 168, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, ст. 18 Кодексу) визначається це розмежування?

Розділ Б. Щодо застосування Закону № 15111-д (DAC7) з 01.01.2027

Б.1. Чи є Товариство як розробник і власник ERP/CRM системи UGLA «оператором цифрової платформи» у розумінні Закону № 15111-д з огляду на те, що система забезпечує лише технічну можливість (інтерфейс QR-коду) для здійснення прямих переказів чайових від відвідувачів на користь фізичних осіб, не будучи стороною самого переказу коштів?

Б.2. Чи охоплюється переказ чайових поняттям «надання особистих послуг через платформу» (як один із видів діяльності, що підлягає звітуванню за Законом № 15111-д), з огляду на те що послуга (обслуговування відвідувача) не бронюється і не замовляється через платформу, а лише супроводжується необов'язковим грошовим переказом після її фактичного надання? Звертаємо увагу, що в офіційних роз’ясненнях Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо Закону № 15111-д як приклади операторів цифрових платформ наводяться виключно сервіси, що безпосередньо з'єднують продавця і покупця/замовника для бронювання чи замовлення послуги або товару (Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber тощо), що структурно відрізняється від технічного модуля переказу чайових, який жодним чином не бере участі
у замовленні чи бронюванні самої послуги обслуговування.

Б.3. У разі, якщо за результатами розгляду цього звернення Товариство буде визнано оператором цифрової платформи у розумінні Закону № 15111-д, чи виникають у Товариства підстави вважатися податковим агентом щодо доходів фізичних осіб – отримувачів чайових, і які саме обов'язкові умови (реєстрація у відповідному реєстрі ДПС, наявність договорів з фінансовою установою, процедури ідентифікації отримувачів тощо) для цього необхідно виконати?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо питань А.1 та А.2 розділу А

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою (офіціантом) доходу у безготівковій формі («чайових») від інших фізичних осіб (відвідувачів), то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Таким чином, у разі якщо дохід у вигляді «чайових» отримується фізичною особою (офіціантом) напряму від іншої фізичної особи (відвідувача), тобто без залучення Товариства, то з метою оподаткування така фізична особа (офіціант) зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та самостійно сплати податкові зобов’язані з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, визначені
у такій декларації, незалежно від того, що зазначений дохід перераховується фізичною особою (відвідувачем) з використанням інтернет-еквайрингу та програми, яка була розроблена іншою юридичною особою. Тобто Товариство, фінансова установа та розробник програми у даному випадку не є податковими агентами у розумінні Кодексу.

Щодо питань розділу Б

Згідно з п.п. 14.1.1721 п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (ст. 75 Конституції України).

Законопроєкт – це початковий текст документу, запропонований для розгляду законодавчому органові влади (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Таким чином, надання роз’яснень на підставі норм законопрєкту № 15111-д, можливо лише після його підписання Президентом України і набрання чинності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.