Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5616/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснювати діяльність із придбання за договорами купівлі-продажу (або іншими договорами, які передбачають перехід права власності) вживаних товарів (зокрема, безпілотних літальних апаратів, електронної та іншої техніки, смартфонів) у фізичних та юридичних осіб – неплатників ПДВ з метою ремонту/відновлення та подальшого продажу таких товарів.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи вірно, що для застосування норм абзацу другого пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ Товариство може придбавати вживаний товар за будь-яким договором, який передбачає перехід права власності на товар, а не тільки за договором комісії;

2. чи вірно, що при придбані вживаного товару за договором купівлі-продажу, з наступним відновленням та продажем цього товару також за договором купівлі-продажу, базою оподаткування ПДВ є позитивна різниця між ціною придбання та ціною продажу товару у відповідності до вимог абзацу другого пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ;

3. чи вірно, що при постачанні зазначених у зверненні товарів, які були придбані у неплатників ПДВ за будь-якими договорами, які передбачають перехід права власності та відповідають визначенню вживаних товарів, база оподаткування ПДВ визначається згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ як позитивна різниця між ціною придбання та ціною продажу товару;

4) чи поширюється визначений абзацом другим пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ порядок визначення бази оподаткування ПДВ на товар, який після придбання був відремонтований, але збереглися його основні функціональні та ідентифікаційні ознаки;

5) чи вірно, що для застосування вимог абзацу другого пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ не обов’язково здійснювати комісійну торгівлю;

6) чи застосовується пункт 189.3 статті 189 розділу V ПКУ якщо строк користування вживаного товару становить менше 1 року або відсутнє документальне підтвердження такого строку;

7) як визначається ринкова ціна вживаного товару та які документи є достатніми для її підтвердження;

8) які документи є достатнім підтвердженням ціни придбання товару, факту його використання більше 1 року та відповідності визначенню «вживаний товар» для цілей пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ;

9) чи вірно, що законодавчо не встановлено вичерпного переліку документів, які можуть свідчити про строки користування товару та такий строк користування можуть підтверджувати бідь-які відомості?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Термін «ринкова ціна» визначено підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. Так, під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

При цьому, під ринком товарів (робіт, послуг) згідно з підпунктом 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ розуміється сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 5

Якщо в межах господарської діяльності Товариство здійснюватиме операції з постачання (продажу) вживаних товарів, які були придбані у особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, за договором, що передбачає перехід права власності на такі товари (в тому числі за договором купівлі-продажу), та такі товари відповідають критеріям вживаних товарів у розумінні пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, а їх придбання та подальше постачання підтверджується належними первинними документами, базою оподаткування ПДВ за такими операціями є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

При цьому слід враховувати, що такі товари мають відповідати ознакам, визначеним у абзаці восьмому пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, а саме бути у користуванні не менше 1 року та бути придатними для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту.

Належність товару до категорії вживаних у розумінні пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ має підтверджуватись первинними документами, що підтверджують факт перебування товару в користуванні не менше 1 року.

Щодо питання 6

До операцій з продажу (постачання) товарів, які фактично перебували у використанні менше 1 року, норми пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ не застосовуються.

Щодо питань 7 – 9

Згідно з нормами ПКУ під ринковою ціною товару розуміється ціна, за якою товар передається іншому власнику і при цьому продавець добровільно передає, а покупець – отримує такий товар, такі продавець і покупець є взаємно незалежними юридично та фактично володіють достатньою інформацією про такі товари та ціни, які склалися на ринку ідентичних (однорідних) товарів у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Питання щодо документального підтвердження ринкової ціни, а також ціни придбання вживаного товару, терміну його попереднього використання та відповідності іншим критеріям «вживаного товару» не належить до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).