Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5623/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство у зверненні зазначає, що є платником акцизного податку та використовує пальне виключно для забезпечення власної господарської діяльності.

Для здійснення господарської діяльності Товариство має відокремлені підрозділи (філії), розташовані в різних областях України. На місця провадження діяльності таких філій Товариством отримано ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Відомості, подані для отримання (переоформлення) зазначених ліцензій, містять інформацію про стаціонарні резервуари, розташовані за відповідними місцями зберігання пального.

Для забезпечення власної господарської діяльності Товариство використовує резервуари горизонтальні сталеві та спеціалізовані транспортні

засоби – бензовози. Зазначені бензовози є зареєстрованими акцизними складами пересувними і використовуються для перевезення пального, відпуску та зберігання пального, призначеного виключно для забезпечення власних потреб Товариства.

Залежно від виробничої необхідності пальне може зберігатися в секціях бензовозів протягом різного часу до моменту його використання забезпечення власних потреб Товариства.

Бензовози перебувають на стоянці за місцями провадження діяльності відповідних філій Товариства, щодо яких вже отримано ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Окремі стаціонарні резервуари за місцями стоянки таких транспортних засобів відсутні, пальне зберігається виключно в секціях бензовозів. Такі стоянки бензовозів можуть бути як плановими, так і вимушеними, обумовлені безпековою ситуацією.

У зв’язку з викладеним, у Товариства виникли питання щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального за місцями перебування бензовозів та щодо врахування місткості секцій таких транспортних засобів для цілей ліцензування.

1.-Чи вважається місце стоянки бензовозів місцем зберігання пального щодо якого необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо пальне знаходиться виключно в секціях таких транспортних засобів, а окремі стаціонарні резервуари за вказаним місцем відсутні?

2.-Чи впливає факт тимчасового перебування бензовоза на певній території на виникнення обов’язку враховувати місткість його секцій при визначенні загальної місткості місця зберігання пального для цілей ліцензування?

3.-Чи зобов’язане Товариство отримувати окрему ліцензію на право зберігання пального або вчиняти будь-які інші дії щодо оформлення права на зберігання пального за місцем довготривалої стоянки бензовозів, якщо такі транспортні засоби є зареєстрованими акцизними складами пересувними, перебувають за місцями провадження діяльності відповідних філій Товариства, щодо яких вже отримано ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання, а в секціях бензовозів залишається пальне довготривалий час, до вивантаження в стаціонарний склад або до використання?

4. Чи повинно Товариство при поданні заяви про отримання або переоформлення ліцензії на право зберігання пального, а також за наявності вже діючих ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та промислової переробки, у тому числі за місцями стоянок бензовозів (паливозаправників) включати місткість секцій таких транспортних засобів до загальної місткості ємностей (стаціонарних резервуарів), відомості про які подаються для отримання або переоформлення відповідних ліцензій?

Щодо питання 1

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Частиною першою ст. 1 Закону № 3817 визначено:

зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування (п. 48 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини другої ст. 28 Закону № 3817 суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Отже, якщо пальне певний час зберігається виключно в секціях транспортних засобів (бензовозів) в місці стоянки таких бензовозів, де наявні об’єкти оподаткування, таке місце стоянки є місцем зберігання пального. Відповідно зберігання пального в секціях бензовозів у такому місці стоянки бензовозів потребує отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Щодо питань 2, 4

Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються, зокрема, такі відомості:

загальна місткість стаціонарних резервуарів, що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (п. 14 частини третьої ст. 43 Закону № 3817);

загальна місткість ємностей (для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (п. 15 частини третьої ст. 43 Закону № 3817);

про наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (п. 16 частини третьої ст. 43 Закону № 3817);

про наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари понад 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (п. 17 частини третьої ст. 43 Закону № 3817).

Частиною п’ятою ст. 43 Закону № 3817 встановлено перелік копій документів, які додатково додаються до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального.

Відповідно до частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817 суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначають про використання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки і наводять, зокрема, такі відомості для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна – місткість кожної ємності та загальна місткість ємностей, без зазначення їх фактичного місцезнаходження.

Форму заяви щодо ліцензій на право зберігання пального та Порядок заповнення заяв щодо ліцензій на право зберігання пального затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374.

Отже, місткість усіх секцій бензовозу враховується при визначенні загальної місткості ємностей, відомості про які зазначаються у пункті 10 «Загальна місткість ємностей (для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (літри)» Заяви щодо ліцензій на право зберігання пального.

Відповідно до п. 37 частини другої ст. 46 Закону № 3817 факт відмови у наданні посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, інформації про адресу або кадастрові номери земельних ділянок, на яких розміщені всі ємності для зберігання пального, про кількість та місткість таких ємностей та/або у можливості огляду таких ємностей посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зафіксований у відповідному акті, складеному посадовими (службовими) особами податкового органу, є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Щодо питання 3

Відповідно до підпункту 14.1.6 ¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Згідно з частиною дев’ятою статті 35 Закону № 3817 у разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, такий ліцензіат зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, подається у разі настання таких подій, зокрема, як зміна відомостей про наявність та ємність стаціонарних резервуарів, ємностей та/або споживчої тари, що використовуються для зберігання пального.

Отже, у випадку, якщо пальне знаходиться в транспортних засобах (акцизних складах пересувних, зазначених в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних), а такі транспортні засоби перебувають в місцях зберігання пального (місцях провадження діяльності філій Товариства), на які отримано ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, у Товариства відсутня необхідність отримувати додаткову ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Водночас місткість секцій транспортного засобу, в якому певний час знаходиться пальне в місці зберігання пального, на яке отримано ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, повинна бути врахована в відомостях Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Для внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, Товариству необхідно подати до органу ліцензування Заяву щодо ліцензії на право зберігання пального, вид заяви – «Внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.