Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2026 р. № 5567/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_______» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров’я у статусі неприбуткової організації.

У зверненні розглядається питання наявності ризиків щодо втрати Комунальним некомерційним підприємством статусу неприбуткової організації у зв’язку із самостійним проведенням безкоштовних медичних оглядів для своїх працівників.

Враховуючи викладене вище, у зверненні Комунального некомерційного підприємства викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи не втратить Комунальне некомерційне підприємство статус неприбуткової організації, якщо проведе безоплатний обов’язковий медичний огляд своїх працівників самостійно?

2. Чи не буде це вважатися розподілом прибутку між своїми працівниками?

3. Чи може Комунальне некомерційне підприємство своєю внутрішньою комісією провести за наявності ліцензії медичні огляди для своїх працівників, провести огляд нарколога з видачею сертифікату для роботи з наркотичними речовинами працівникам зазначеного підприємства?

4. Який вихід з цієї ситуації щодо медичних оглядів своїх працівників з позиції дотримання вимог податкового законодавства, оскільки кошти та ресурси не передаються засновникам у вигляді дивідендів, та порушення умов абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу відсутні?

Насамперед зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення медичних оглядів працівників суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я, прийняті Законом України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» зі змінами (далі – Закон № 2694-XII), який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно зі ст. 17 Закону № 2694-XII роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Порядок організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.09.2025 № 1393, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2025 за № 1551/44957 (зі змінами) (далі – Порядок № 1393), відповідно до ст. 17 Закону № 2694-XII, частини першої ст. 45 Закону України «Про систему громадського здоров’я», пунктів 1354, 1358, 1366, 1373, 1377, 1380 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) (далі – Положення № 267), та з метою забезпечення проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку № 1393 цей Порядок визначає процедуру проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій. До працівників певних категорій належать: 1) працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями та забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та інші), в тому числі і працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів; 2) працівники, які зайняті на роботах, де є потреба в професійному доборі; 3) працівники віком до 21 року; 4) працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час.

Як визначено п. 3 розділу І Порядку № 1393, цей Порядок поширюється на всіх юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Пунктом 12 розділу ІV Порядку № 1393 передбачено, що працівники, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, надають Комісії висновок психофізіологічної експертизи.

Частиною другою ст. 9 Закону України від 22 лютого 2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу» (зі змінами) визначено, що з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров’я вона підлягає обов’язковому попередньому (перед початком діяльності) та періодичним (у процесі діяльності) психіатричним оглядам, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, або позачерговим (у процесі діяльності) у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами. Порядок проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Порядок проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.04.2022 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2022 за № 648/37984 (зі змінами).

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, визначає Закон України від 06 квітня 2000 року № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» (зі змінами), який встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам та Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 (зі змінами).

Правила проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 № 280, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 639/6927, у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 № 150, зі змінами (далі – Правила № 280) визначають механізм проведення обов’язкових попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та видачі їм особистих медичних книжок (п. 1 Правил № 280).

Міністерство охорони здоров’я України, як встановлено п. 1 Положення № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Тож питання порядку та періодичності проведення медичних оглядів працівників закладів охорони здоров’я належать до компетенції Міністерства охорони здоров’я України.

За даними інформаційних систем ДПС Комунальне некомерційне підприємство, що є закладом охорони здоров’я, внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості (0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 пункту 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Тож обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я, в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 1, 2 та 4

Проведення комунальним некомерційним підприємством, що є закладом охорони здоров’я та внесене до Реєстру, обов’язкових медичних оглядів своїх працівників, у тому числі психіатричних оглядів, у межах статутної діяльності комунального некомерційного підприємства на безоплатній основі із залученням власних трудових ресурсів відповідно до законодавства про охорону здоров’я та охорону праці не впливатиме на статус такого підприємства як неприбуткової організації, тобто не є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування такого підприємства у Реєстрі та не вважатиметься розподілом доходів комунального некомерційного підприємства серед своїх працівників.

Щодо запитання 3

Питання порядку проведення комунальним некомерційним підприємством, що є закладом охорони здоров’я, обов’язкових медичних оглядів своїх працівників, а також огляду нарколога з видачею сертифікату для роботи з наркотичними речовинами працівникам зазначеного підприємства належать до компетенції Міністерства охорони здоров’я України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).